Все більше мусульман у Німеччині володіють німецькою мовою, мають роботу і заявляють про свій тісний зв'язок із Федеративною Республікою
Як повідомляє «Русская Германия», дослідники порівняли становище мусульман, які прибули до Німеччини, Австрії, Великобританії, Франції та Швейцарії з початку 1960-х років по 2010 рік включно (у ФРН частка мусульман становить 5,7% населення країни або 4,7 млн осіб – без урахування біженців, які прибули з осені 2015 року). Дослідженням було охоплено по 8,5 тис. послідовників ісламу в кожній із перелічених країн, воно проводилося за чотирма напрямками: робота, мовні навички, освіта та соціальні контакти.
У Німеччині, за оцінками дослідників, найкраще ситуація з інтеграцією мусульман виглядає на ринку праці – в середньому, показники їхньої зайнятості практично не відрізняються від показників у немусульман (біженці з мусульманських країн, прийняті з початку міграційної кризи, цією статистикою не враховувалися). Так, близько 60% мусульман працюють на умовах повної зайнятості, 20% – часткової, а рівень безробіття знаходиться приблизно на рівні показників місцевого населення.
Але при цьому більш релігійні мусульмани через низький рівень професійної кваліфікації роботу знаходять рідше, ніж нерелігійні, і відповідно значно менше заробляють. Ще гірше справи у тих, хто вважає себе глибоко релігійними (таких, за даними дослідження, 40% з 4,7 млн мусульман Німеччини). Їм важче знайти роботу, а заробляють вони менше, ніж інші мусульмани.
«Інакше справи у Великобританії, де відправлення релігійних обрядів на роботі не є табу», – зазначають автори дослідження і наводять приклад британських жінок-поліцейських, яким 10 років тому дозволили носити під час виконання службових обов'язків хіджаби. У Німеччині ж їхнє носіння на робочому місці заборонено. «Зняття табу на релігійні обряди на робочому місці допомогло б інтеграції мусульман», – вважають експерти.
Що стосується володіння мовою країни проживання, то більшість мусульман, які живуть у Німеччині, добре володіють німецькою. Так, 73% дітей, народжених у сім'ях, де сповідують іслам, знають її на рівні рідної мови. При цьому ступінь володіння німецькою зростає від покоління до покоління (аналогічні тенденції у Франції, Великобританії, Австрії та Швейцарії).
Кожен третій (36%) мусульманський підліток у Німеччині кидає школу, не досягнувши 17 років, тоді як у Франції це кожен десятий (11%). Як вважають дослідники, причиною тому різні шкільні системи, а також те, що у Франції діти мусульман-іммігрантів часто добре володіють французькою мовою через колоніальну історію країни. Але при цьому, незважаючи на наявність закінченої шкільної освіти, без роботи мусульманські підлітки у Франції опиняються частіше, ніж у Німеччині.
«Порівняння між країнами показує, що шанси на успіх інтеграції визначаються не приналежністю до тієї чи іншої релігії, а юридичними, економічними та соціальними умовами», – зазначає експерт Фонду Штефан Фопель.
Успіх інтеграції можна зафіксувати за таким показником, як активне спілкування мусульман з немусульманським населенням західноєвропейських країн, пишуть автори дослідження. 78% мусульман Німеччини регулярно проводять час з друзями-немусульманами. Такий же результат у Франції, а у Швейцарії 87%; нижчі показники у Великобританії (68%) та Австрії (62%).
Абсолютна більшість мусульман у Німеччині (96%) сказали, що визнають закони країни проживання і стверджували, що мають з нею тісний зв'язок. Але настільки високий показник утворився тому, що дослідники об'єднали відповіді на два питання – чи відчувають респонденти «скоріше тісний» або «дуже тісний» зв'язок з країною проживання. Якщо їх розділити, то виявляється, що «дуже тісний зв'язок» з Німеччиною відчувають 64% опитаних (в Австрії 37%).
При відповіді на питання, «кого б ви не хотіли мати сусідами», корінні жителі всіх п'яти країн поставили на перше місце мусульман (далі йшли багатодітні сім'ї, гастарбайтери, гомосексуалісти, євреї, люди з іншим кольором шкіри, атеїсти та християни). У Німеччині так відповів кожен п'ятий респондент (19%), в Австрії – кожен четвертий (понад 25%). При цьому упередження проти ісламу в останні роки тільки зростають: якщо у 2012 році 53% немусульман Німеччини заявили, що сприймають іслам як загрозу для себе, то у 2016 році таких було вже 57%.
З метою сприяння інтеграції експерти Фонду Бертельсмана пропонують три ключові підходи: покращити шанси на участь у суспільному житті та трудовій діяльності, особливо в системі освіти; прирівняти іслам як релігійну спільноту інституційно і таким чином визнати релігійне різноманіття; сприяти міжкультурним контактам та міжрелігійному обміну в школах, самодіяльних організаціях за місцем проживання та в ЗМІ.