Річ у тім, що іноземець, який вирішив повчитися англійській мові у Великобританії, може зробити це в спеціальному мовному коледжі. Після закінчення такого навчального закладу людина не отримує жодного диплома чи наукового ступеня, проте при в'їзді до країни їй належить студентська віза терміном на рік, яку за бажання можна продовжити.
Подібних навчальних закладів у туманному Альбіоні налічується близько півтори тисячі. Більшість із них незалежні. Акредитацію Британської ради та English UK – найбільшої асоціації викладачів англійської мови – мали лише 350 коледжів, і отримувати її було зовсім не обов'язково. Донедавна все, що відбувалося в стінах таких шкіл, ніяк не контролювалося.
І от нещодавно Міністерство внутрішніх справ перевірило 1 200 мовних коледжів і дійшло шокуючих висновків: кожна четверта школа – банальне прикриття для в'їзду в країну іммігрантів. Торік британську студентську візу отримали 294 тисячі іноземців, які приїхали з країн, що не входять до Європейського Союзу. Скільки з них незаконно залишилися у Великобританії, точно сказати ніхто не береться.
Влада спробувала ліквідувати злочинну схему і зобов'язати школи інформувати МВС про відвідуваність учнів, а також повідомила, що не буде продовжувати студентську візу без надання записів про відвідуваність. Але й після цього порушення не припинилися. Багато іноземних студентів у розмовах із журналістами відверто зізнавалися, що керівництво шкіл бере з них гроші за отримання візи, а решта для них зовсім не важлива.
«Уся ця система – фарс. В одному лише Лондоні повно таких шкіл, – каже колумбієць, який в'їхав у Британію за студентською візою. – Вони заплющують очі на те, що ти не відвідуєш заняття. Моя дівчина заплатила 400 фунтів за курси і жодного разу не прийшла на урок. Школу це не хвилює». «Наприкінці року коледж запропонував знижку, щоб я залишився і заплатив їм ще за рік. Мені також пообіцяли підправити записи про відвідуваність, щоб не було проблем із візою», – розповідає студент, який приїхав із Мексики.
Десмонд Мейсон, директор незалежного Westover College у Борнмуті, сказав, що історії, описані студентами, трапляються нерідко. «Люди заробляють гроші на торгівлі студентськими візами. Деякі коледжі навіть спонукають студентів не ходити на заняття, щоб набрати більше учнів, ніж вони можуть розмістити в класах. Уряд це, схоже, не хвилює. У реєстрі Департаменту освіти та кваліфікації значиться безліч шахрайських шкіл, і владі неодноразово повідомляли, що вони порушують правила», – каже пан Мейсон.
У Великобританії, щоб потрапити до реєстру Департаменту освіти та кваліфікації, від навчального закладу вимагається лише надання даних про приміщення, у якому відбуватимуться заняття. Якість освіти ніхто не перевіряє. «Наш реєстр не містить жодної інформації про стандарти освіти, – каже прес-секретар Департаменту освіти та кваліфікації. – Його мета – переконатися у фізичному існуванні навчального закладу, який має працювати в реальній будівлі за реальною адресою». «Потрапити до реєстру можна, витративши лише від 300 до 500 фунтів на реєстрацію компанії та інші документи», – каже Тоні Міллнз, директор English UK. Ця асоціація виступає за запровадження обов'язкової акредитації, яка контролювала б і якісний бік навчального процесу.
Зараз Департамент освіти та кваліфікації складає список справжніх мовних коледжів, для навчання в яких посольства надаватимуть візи надалі.
Андрій ВЕТВІНСЬКИЙ.
Gzt.ru