Такі пропозиції прозвучали на засіданні круглого столу «Міграція. Зона ризику», повідомляє ІА «Росбалт». У протилежному випадку, стверджували учасники зустрічі, вже через кілька років і місто, і область повною мірою відчують катастрофічну нестачу робочих рук. Вирішувати ж проблему в короткостроковій перспективі пропонується – і все одно доведеться – значною мірою за рахунок трудової міграції.
Незважаючи на те, що дискусія з такою тривожною назвою проходила в одному з петербурзьких ресторанів на Кам'яноострівському проспекті, налаштовані її учасники були аж ніяк не благодушно. Організували зустріч представників виконавчої та законодавчої влади Санкт-Петербурга і Ленінградської області, правоохоронних органів і національно-культурних товариств співробітники Петербурзького регіонального фонду «Золота десятка» спиралися на дані проведеного Фондом у січні-лютому поточного року всеросійського опитування. Відповідно до яких питання міграції виходять на одне з перших (якщо не перше) місць серед проблем, які особливо хвилюють росіян.
Не чекаючи на рішення Москви...
Керівник проекту Наталя Дубровська сформулювала завдання-максимум зустрічі так: необхідно розробити такі зміни законодавства, які примирили б усі сторони. До речі, про недосконалість чинного російського законодавства у сфері регулювання міграційних процесів говорили практично всі учасники засідання.
На думку депутата петербурзьких Законодавчих Зборів Наталії Євдокимової, проблему можна вирішити, запровадивши заявницький принцип квотування міграції, а питання регулювання міграційних процесів необхідно розглядати на рівні суб'єкта Федерації, не чекаючи, поки до них «дійдуть руки» у Москви. Оскільки державна програма регулювання міграції до 2005 року є, але про підготовку нової ніхто нібито й не чув. А федеральні закони, які регулюють відносини у цій сфері, працюють погано і в єдину струнку систему поки що не склалися.
До числа основних проблем, з якими стикаються трудові мігранти – ті, хто приїхав до Росії з інших держав СНД, – можна віднести їхній незрозумілий статус на території РФ, неврегульованість відносин із роботодавцем і, відповідно, їхню цілковиту безправність при виникненні трудових спорів. Та й взагалі – життя і праця в жахливих умовах.
Втім, пропозиція запровадити норму, згідно з якою нелегальним мігрантам не можна було б платити за роботу менше прожиткового мінімуму, особливої підтримки не отримала. Учасники зустрічі зійшлися на тому, що менше ніж за дві тисячі рублів працювати все одно ніхто не буде, а отже, мова в першу чергу має йти про виведення з тіні реальних зарплат. У чому, звісно, не зацікавлені вже роботодавці.
Санкт-Петербургу бути порожнім?
Під час дискусії згадувався і засновник північної столиці – Петро Великий. Оскільки саме він особисто закликав у нове місто Санкт-Петербург трудових мігрантів із Європи. За прогнозом, висловленим головою Комітету економічного розвитку, промислової політики та торгівлі адміністрації Санкт-Петербурга Володимиром Бланком, закликати, найімовірніше, доведеться знову: вже до 2006 року місто зіткнеться з гострою нестачею кадрів.
Потрібні будуть усі – від менеджерів у банківській сфері та керівників фірм до висококваліфікованих робітників і просто робітників. Причому нестача кадрів відчувається вже сьогодні: при наявності в місті 20 тис. офіційно зареєстрованих безробітних роботодавці не можуть знайти працівників на 70 тис. наявних вакансій.
За словами Володимира Бланка, найближчим часом уряд міста може приступити до розгляду програми залучення до Петербурга кваліфікованих робітників. Залучати трудових мігрантів передбачається, зокрема, за допомогою програми іпотечного кредитування житла, що розробляється, будівництво якого передбачається вести під гарантії великих промислових підприємств, які потребують кваліфікованих кадрів.
Стурбоване уряд міста, судячи зі слів Бланка, і питаннями професійної підготовки кадрів. Найближчим майбутнім – у ті ж 2006-2007 роки, на які припадає вступ у працездатний вік тих, хто народився в 1991-1992 роках – через демографічні проблеми міста криза наздожене систему професійної освіти. У ПТУ просто нікому буде вчитися. Щоб не втратити цю систему зовсім, проблему можна спробувати вирішити залученням до Петербурга охочих осягнути секрети робітничої майстерності молодих людей з інших російських регіонів і країн СНД. Але для цього необхідна максимальна легалізація та спрощення реєстрації даної категорії громадян, вважає Володимир Бланк.
Що ж стосується кваліфікованих кадрів, місто має намір запросити у федеральної влади квоту на запрошення щорічно 5-10 тис. осіб.
До речі, сам Володимир Бланк також вважає себе трудовим мігрантом: його запросили до Санкт-Петербурга попрацювати в банку пару років тому.
У Ленінградській області згодні на будь-яку міграцію
Підтримав міського колегу і віце-губернатор Ленінградської області Григорій Двас. За його словами, проблема забезпечення кадрами в Ленінградській області вже сьогодні – проблема N1. Причина – півтораразове, порівняно з 1990 роком, зростання промислового виробництва на тлі дедалі гіршої демографічної ситуації. В результаті в області ціла низка інвестиційних проектів гальмується лише через те, що їх не можуть забезпечити робочими руками, заявив Двас.
Наприклад, італійська фірма з виробництва водонагрівальних приладів пів року шукала у Всеволожську 23 особи для роботи на своєму підприємстві. «Конкретні плани конкретних підприємств щодо реалізації конкретних проектів наштовхуються на проблему кадрів», – скаржиться Двас. До того ж, повідомив віце-губернатор, до 2015 року населення Ленінградської області зменшиться – за рахунок природного убутку – на 145 тис. осіб.
Сказав він і про зростання кількості людей, що належать до асоціальних верств, згадавши проблеми наркоманії, алкоголізму, збільшення кількості інвалідів. «Ми згодні на будь-яку міграцію, – каже Григорій Двас, не поділяючи її на банківську сферу, будівництва чи, наприклад, ринки. – Хтось же повинен працювати і на ринках!»
За даними віце-губернатора, сьогодні на підприємствах Ленінградської області співвідношення легальних мігрантів до «нелегалів» становить приблизно один до десяти. При цьому основну проблему Двас вбачає саме не в самій міграції – її варто було б просто максимально легалізувати, – а у виведенні з тіні доходів мігрантів.
Про слабку – м'яко кажучи – зацікавленість роботодавців у легалізації трудових мігрантів на зустрічі говорилося багато. Відповідно до закону, сьогодні наймач легального працівника-іноземця повинен заплатити державі чотири тисячі рублів, отримати для працівника дозвіл на роботу або дочекатися, поки він отримає його самостійно, на що може піти кілька місяців. А потім виплачувати йому заробітну плату – офіційно – не нижче прожиткового мінімуму. І надати гарантії соціального захисту...
Проблему з легалізацією – і «прагненням» до неї роботодавців Ленінградської області – віце-губернатор Двас проілюстрував цифрами: у Ленобласті сьогодні близько 12 тис. підприємств, на яких офіційна зарплата співробітників становить менше 1.000 рублів. Щоправда, зазначив він, ситуація не скрізь однозначна: так, у лісовій галузі підприємці самі намагаються легалізувати своїх працівників – інакше їм просто не отримати ліцензій на лісозаготівлі.
До речі
За даними правоохоронних органів, на даний час на території Санкт-Петербурга і Ленінградської області перебуває близько 150 тис. нелегальних мігрантів. Неврегульовані законодавчо міграційні питання зокрема призвели до того, що на території міста та області минулого року іноземними громадянами було скоєно втричі більше злочинів, ніж щодо іноземців. Абсолютна більшість злочинців-мігрантів прибула до Росії з країн СНД.
Що ж стосується галузей економіки, які залучають незареєстрованих трудових мігрантів, то найбільше порушень, пов'язаних із використанням нелегальної робочої сили, за даними начальника Управління у справах міграції ГУВД Санкт-Петербурга і Ленінградської області Олександра Бабікова, виявляється у будівництві та торгівлі.