Просто з'ясувалося, що у старанного лакея немає дозволу на роботу у Великобританії. І керівники палацової служби, відповідальні за підбір персоналу, віддали перевагу позбутися гастарбайтера, а не оформляти для нього всі необхідні документи, повідомляє лондонський таблоїд The Sun.
Незважаючи на наявність у цій історії ключових слів, здатних стати основою для шпигунського роману – таких, як «росіянин», «нелегал», «Лондон», «чай», детективом у злощасних пригодах Ігоря Голованова і не пахне. Молодий чоловік з Москви на стику тисячоліть подався на навчання до Великобританії в надії знайти на островах освіту, роботу, а там, дивись, і сім'ю. Як повідомляє ІТАР-ТАРС, Ігор прибув до Англії у 2000 році для навчання за спеціальністю готельне обслуговування в університеті міста Борнмут. Отримавши диплом, він влаштувався стажистом в один з готелів і обзавівся тимчасовим дозволом на роботу. Набравшись досвіду, став озиратися в пошуках кращої долі, тим більше що бізнес його хазяїв ішов ні хитко, ні валко, і готель, в якому він працював, був на межі закриття. На початку 2006 року він побачив оголошення про набір обслуговуючого персоналу в Букінгемський палац і ризикнув, надіславши туди своє резюме.
Але, проживши не один рік у законослухняній Великобританії, Ігор Голованов, судячи з усього, залишився багато в чому росіянином. Принаймні, його спочатку не сильно збентежив той факт, що під час співбесіди при прийомі на роботу ніхто особливо не цікавився наявністю у нього робочої візи і не зробив копію всіх його документів. На історичній батьківщині Голованова органи влади і не таке відступлення від закону можуть собі дозволити – у нас, як відомо, фальшиві дипломи мерів «спливають» лише в той момент, коли ті збираються балотуватися в президенти. У палаці ж ілюзію перевірки претендента створили повну – як стверджує сам Ігор, йому довелося чекати сім місяців, перш ніж прийшло офіційне запрошення вийти на роботу. У жовтні 2006 року, одягнувшись у розшиту золотом червону ліврею, він заступив на службу.
В інтерв'ю британському виданню Ігор Голованов розповів, що йому доводилося обслуговувати як королеву з її чоловіком герцогом Единбурзьким Філіппом, так і їхніх синів – принців Чарльза та Ендрю. «Вони були дуже ввічливі зі мною, незважаючи на мій відносно юний вік», – повідав The Sun єдиний російський лакей при королівському дворі. За весь час роботи в палаці перспективний слуга зробив лише одну помилку, але саме вона, судячи з усього, коштувала йому і місця, і взагалі кар'єри в Англії. Згадавши про те, що в серпні у нього закінчується британська віза, Голованов вирішив її продовжити. Для безболісного оформлення всіх документів йому потрібно було надати міграційним властям листа від роботодавця, і він звернувся в управління персоналу при королівському дворі. Це був провал.
За словами Ігоря Голованова, директор з персоналу Букінгемського палацу Елізабет Ханка була буквально шокована, не виявивши в його справі діючого дозволу на роботу. Вона пояснила службовцю, що їй необхідно проконсультуватися з юристами та міграційними властями, а через деякий час гастарбайтер отримав листа з повідомленням про те, що подальша його робота при дворі неможлива. У документі містився досить відвертий натяк на те, що лакею краще не скандалити – мовляв, при нововиявлених обставинах формально у двору немає і фінансових зобов'язань перед працівником, але виключно з джентльменських міркувань зарплата йому буде виплачена. На так само джентльменську поведінку при звільненні розраховували і в управлінні персоналу.
Цілком можливо, що позбавлений роботи росіянин і не став би скаржитися англійському таблоїду, якби справа закінчилася тільки звільненням. Однак у палаці, де явно не хочуть афішувати прокол своєї кадрової служби, наполягають на тому, щоб Ігор Голованов покинув Великобританію. «Вони порушили закон, прийнявши мене на роботу, а тепер телефонують і кажуть, що я повинен виїхати з країни якомога швидше», – стверджує відставний лакей Її Величності. Сам же Голованов, за його власним твердженням, вже настільки прикипів до Туманного Альбіону, що хотів би залишитися там, нехай і далеко від Букінгемського палацу.