Команда Equites у повному складі
Отже, місце дії – білий пароплав... А якщо бути точніше – теплохід «Маршал Рибалко» (у продвинутих колах – «Marshal Fishing»). Презентація телевізійного проекту Equites, під час якої відбувся реальний (не віртуальний) благодійний аукціон. На аукціоні остаточно і безповоротно було продано «Вілліс» 1942 року випуску, що піднявся з Equites на 25-метрову стіну («Заграниця» №12, березень 2001 року).
Про серйозність презентації проекту свідчив хоча б той факт, що проходила вона під егідою МЗС України. На зустріч з командою приїхали дипломати з десяти посольств, співробітники торговельного представництва Таджикистану та Європейської Ради. На жаль, того ж дня відбувалася ротація в посольстві Франції в Україні, і посол давав прощальний банкет для дипкорпусу. Тому більша частина дипломатів не змогла взяти участь у презентації, про що, треба гадати, вони вельми шкодували. Але... протокол, етикет...
До честі організаторів заходу, навіть вишукані в подібних справах дипломати були вельми здивовані та зацікавлені всім тим, що вони побачили. А побачили вони захопливий динамічний фільм про акції команди Equites, які вона здійснила «по дорозі до Африки» та чудово побудоване лазерне шоу. А бурхливі оплески та сміх у залі організував ведучий майбутнього телешоу Ігор Моляр. «Мені не подобається, коли Україна лежить, – коментував Ігор те, що відбувалося на екрані. – Мені подобається, коли вона стоїть!» З останніми словами ведучого лазер зобразив симпатичний український тризуб і в темному залі хтось проковтнув грудочку, що підступила до горла, а хтось рукавом витер сльозу. Я там був, я бачив...
А потім на голови гостей з пішохідного мосту буквально спікірували головні винуватці торжества Голтіс, Саша і Костя. Незважаючи на альпіністське спорядження, всі вони були в строгих чорних костюмах, що їм вельми і вельми личило.
А ще був симпатичний аукціон, на якому з-під молотка одна за одною «пішли» авторські фотографії Голтіса, власником однієї з яких став, до речі, Олександр Пономарьов, і під завісу було продано головний лот – старий-»Вілліс», стараннями хлопців опинився в Книзі рекордів Гіннесса. Всі шість з половиною тисяч у.о., які за нього заплатив один з учасників аукціону (за традицією побажав залишитися невідомим), тут же були передані представнику Ужгородської адміністрації для направлення на допомогу постраждалим від повені на Закарпатті.
А ще були танці, була музика і веселі пісні соліста «Нещасного випадку», який під кінець заходу сказав, що він вже щасливий...
У короткому інтерв'ю, яке дали вашому кореспонденту члени команди, всі одностайно заявили, що до подорожі морально і фізично готові, залишається, як завжди, рутина – технічна сторона справи. Але й вона йде за планом. А Голтіс додав, що за звичаєм, який існує в його рідному Закарпатті, перед стартом Африканського переходу він закопає величезну бутлю з вином, яке спеціально готує для команди батько – майстер у цій справі. За час подорожі воно набереться животворної енергії землі та енергії сердець, що чекають мандрівників. Напій обіцяє бути – божественним...
«Заграниця» №27(80), 2001 р.