До вимоги депутатів приєдналася і Європейська комісія. У договорах про вступ до Євросоюзу закріплено, що старі держави-члени ЄС можуть обмежити доступ робочої сили на свій ринок праці з нових країн, що вступили до Євросоюзу, не більше ніж на сім років. Починаючи з 2009 року, продовження обмеження ще на два роки буде можливе лише за наявності вагомих причин. Проти зняття таких обмежень виступають багато депутатів від Німеччини та Австрії.
Лише в Ірландії, починаючи з 2004 року, офіційно зареєструвалися 85 тис. найманих працівників з країн - нових членів Європейського Союзу. Це досить велика цифра для невеликої держави. Тим не менш, поляків, угорців і чехів там приймають вельми охоче. Пов'язано це зі стрімким піднесенням ірландської економіки.
У Великій Британії кількість охочих влаштуватися на роботу вихідців із названих країн теж перевершило всі очікування, але й британці охоче вдаються до послуг громадян з держав – нових учасників Євросоюзу. Ірландія та Велика Британія спочатку не вводили для них жодних особливих обмежень. Також завжди дотримувалася політики відкритих кордонів і Швеція. У цій країні не справдилися побоювання, що прибулі зі Східної Європи громадяни можуть створити складнощі для соціальної системи держави – адже ті, хто влаштовується тут на роботу, має доступ і до соціальної системи. Але й при цьому у Швеції з економікою та рівнем життя все гаразд.
Слідом за цими трьома державами і частина решти 12 країн, що раніше вступили до Євросоюзу, готові якщо не прибрати всі обмеження, то хоча б мінімізувати їх. Це стосується Іспанії, Фінляндії, Португалії та з певними застереженнями – Данії. Також і Нідерланди заявляють про намір з 1 січня наступного року зняти всі обмеження - таке рішення вже ухвалив уряд цієї країни.
Що ж стосується Франції, то вона заявляє про поступове спрощення доступу до свого ринку праці. Як зазначила під час дебатів у Європарламенті нідерландський експерт з питань ринку праці Ріа Омен, «сьогодні важливо не глухо відмежовуватися, не боятися, але важливо, щоб задля уникнення зниження рівня життя існував необхідний контроль».
Своєю чергою Німеччина та Австрія відкрито дали зрозуміти, що як мінімум до 2009 року не збираються вводити вільний доступ на свої ринки праці для громадян з нових держав – членів ЄС. На їхню думку, строк обмеження може бути продовжений до 2011 року. Депутат Європарламенту від Німеччини, представник ХДС Томас Манн навів на користь продовження обмежень такий аргумент: «У країнах з високим рівнем безробіття імміграція не приведе до створення нових робочих місць і не підвищить конкурентоспроможність».
Бельгія також з обережністю розглядає можливість зняття обмежень доступу на свій ринок праці. Європейська комісія наполягає на повністю вільному доступі. Брюссель аргументує це тим, що обмеження відкритого доступу лише стимулює чорний ринок праці в європейських державах.
Геннадій КОНСТАНТИНОВ.
Deutsche Welle