Керівники Євросоюзу домагаються, щоб у кожній країні текст договору обговорював парламент, а не національні референдуми. Нагадаємо, що проект єдиної конституції, тепер списаної в архів, був провалений два роки назад саме на референдумах – у Франції та в Нідерландах.
Договір позбавлений політичного пафосу, присутнього в проекті конституції, та урочистих деталей, що натякають на європейську «наддержаву», федерацію. Але мета та ж: надати більшої ваги найпотужнішій економічній державі світу.
У ЄС буде президент, якого обиратимуть перші особи держав на два з половиною роки. Французький президент Ніколя Саркозі бачить першим на цій посаді нинішнього прем'єра Люксембургу Жан-Клода Юнкера, а британський прем'єр Гордон Браун – свого попередника Тоні Блера.
Рішення в Раді ЄС прийматимуть кваліфікованою більшістю, тобто швидше, ніж зараз, коли діє правило консенсусу. Однак на вимогу Польщі до договору (а не до додатку) було включено норму, яка дозволяє країні, що опинилася в меншості при голосуванні, тимчасово заморозити рішення більшості. «Польща отримала те, що хотіла», – задоволений польський президент Лех Качинський.
У ЄС з'явиться міністр закордонних справ. Офіційно він все-таки називатиметься не міністром, а верховним представником із зовнішньої політики. Але людина, яка обіймає цю посаду (а це, швидше за все, буде виконуючий зараз майже ті ж обов'язки іспанець Хав'єр Солана), отримає також посаду заступника голови Єврокомісії. Його повноваження розширять, і він навіть розпоряджатиметься бюджетом ЄС.