Євросоюз погодився з вимогою США надавати американській владі конфіденційну інформацію про авіапасажирів, які прибувають до цієї країни. Замість 60 параметрів зійшлися на 34. Як повідомляє Газета.Ru, американці, всупереч бажанню, так і не дізнаються, що європейці їдять і п'ють під час польоту.
Ідея збору тотальної інформації про авіапасажирів з'явилася в США одразу після терактів у вересні 2001 року. Американськими спецслужбами було розроблено кілька систем, які, на думку їхніх авторів, дозволяють виявляти з тисяч авіапасажирів потенційних терористів. Програми відрізнялися різною складністю та ступенем втручання людини в процес виявлення терористів. Деякі, як, наприклад, запропонована Агентством національної безпеки Total Information Awareness (TIA), були практично повністю автоматизовані.
Суть TIA полягала в тому, що встановлений у Пентагоні спеціальний суперкомп'ютер, використовуючи так звану технологію data-mining (збір даних), створював алгоритм активності «терористично небезпечного індивідуума» і далі методом порівняльного аналізу присвоював людям «індекс терористичної небезпеки».
Згодом застосування TIA було заборонено конгресом як таке, що порушує права людини. У результаті в США прийняли простішу систему: на кожного покупця квитка американської авіакомпанії заводиться анкета. У результаті її аналізу потенційному пасажиру присвоюється колір: червоний означає заборону на польоти, жовтий передбачає перевірку даних, зелений дає дозвіл на політ. Незважаючи на різну складність, усі аналогічні системи базуються на єдиному фундаменті - зборі якомога детальнішої персональної інформації про людей, їхню поведінку та звички.
Якщо в США, особливо після терактів, до подібних заходів ставляться досить лояльно, то з європейцями, які відвідують Америку, у спецслужб цієї країни було багато проблем. Ще наприкінці 2002 року американська влада звернулася до ЄС із проханням ухвалити закон, який зобов'язує європейські авіакомпанії надавати особисту інформацію про пасажирів, які прямують до США.
Американці хотіли, щоб на кожного було заведено 60 параметрів. Окрім загалом безпечної інформації, як-от паспортні дані та дата народження, вони включали адресу, номер телефону, а також спосіб замовлення та оплати авіаквитка (включно з номером кредитної картки) і навіть те, яку їжу попросила людина під час польоту або як вона поводилася.
В Європі всі ці відомості належать до приватного життя, недоторканність якого охороняється законами набагато суворіше, ніж у США. До того ж європейці вважають, що Штати не в змозі дотримати повної конфіденційності наданої їм приватної інформації. Тому ЄС в особі Європарламенту відхилив пропозицію американців. Тоді США поставили ультиматум: у разі ненадання цієї інформації європейські авіакомпанії мають заплатити $6 тис. штрафу за кожного пасажира. Таким чином, польоти до Америки для авіакомпаній Європи ставали нерентабельними.
Днями у суперечці між Старим і Новим Світом стався перелом. Європейська комісія схвалила угоду зі США. Як заявив прес-секретар комісії Джонатан Тодд, США надали достатні гарантії щодо нерозголошення особистої інформації громадян, які він назвав «адекватними».
Компроміс із США був досягнутий і в скороченні параметрів, що підлягають обов'язковій реєстрації, з 60 до 34, хоча Єврокомісія спочатку наполягала лише на 19. «Деякі дані, такі як замовлене харчування та інші, які могли б вказувати на расу, релігію чи стан здоров'я пасажира, не вимагатимуться або будуть виключені американською владою», - заявив Тодд. Однак номери кредитних карток і, можливо, мобільних телефонів будуть надаватися. Джонатан Тодд дав зрозуміти, що компроміс із США - це вимушений захід: «Альтернатива, яка полягає в тому, щоб не приймати жодного рішення, внесла б невизначеність і посіяла б хаос для авіакомпаній і пасажирів».
Цікаво, що своє рішення Єврокомісія ухвалила всупереч думці Європарламенту, який раніше звернувся до суду ЄС із клопотанням дати оцінку, чи відповідають вимоги США закону про недоторканність особистої інформації. Європарламент також просив Комісію утриматися від ухвалення рішення до вердикту суду. Той факт, що прохання проігнорували, показав: збитків в Європі бояться не менше, ніж у США - терористів.