Маленький приклад. Як з'ясувалося на нещодавньому круглому столі, у європейських країнах розвалюється система «селективного збору сміття». Нові європейці не обтяжують себе сортуванням сміття по різних пластикових пакетах, і сміттєпереробним заводам доводиться вводити лінії сортування. Дрібниця, звісно, але досить показова.
У країнах, що довгий час були оплотом ліберального підходу до іммігрантів (яскравий приклад - Голландія), до корінних мешканців приходить усвідомлення, що скоро вони залишаться в меншості на своїй історичній батьківщині і життя кардинально зміниться. Тому що іммігранти відрізняються не лише кольором шкіри та манерою одягатися, а й образом думок, цінностями, цілями. Голландія терміново змінює міграційну політику. Однак зупинити процес заселення Європи сусідами з інших континентів уже не вдасться.
Переробити й адаптувати цей іммігрантський потік Європа явно не зможе. Отже, треба думати про вироблення нових цінностей, нового менталітету з урахуванням того, що приносять Європі її нові громадяни. Якими тут будуть здобутки і втрати - сказати поки складно, процес тільки починається.
Саме цим стратегічним завданням і слід було б перейнятися Європарламенту. Однак не схоже, щоб новообраний Європарламент узяв на себе подібне завдання.
Вибори до Європарламенту пройшли за низької явки виборців. У середньому по європейських країнах - 44%. І, на думку більшості оглядачів, у результаті низької явки виборців передусім постраждає легітимність загальноєвропейського парламенту. «Депутатам, як і їхнім попередникам, доведеться вирішувати, що писати на етикетках продовольчих товарів, як вирішувати проблеми виробництва промислових хімікатів, як забезпечити виконання законів про охорону праці», - повідомляє Бі-бі-сі.
Найближчого тижня керівники європейських країн планували дійти певних домовленостей щодо проєкту європейської Конституції. Конституція має розширити можливості Європарламенту та наділити його деякими стратегічними функціями, які дозволили б парламентарям реально впливати на долі Європи.
Однак результати голосування ставлять весь цей процес під велике питання. У більшості країн на виборах перемогли опозиційні до влади партії, до того ж багато з них виступали з позицій євроскептицизму, тобто не були апологетами створення Єдиної Європи. Такий розклад сил зрозумілим чином послаблює і так досить ефемерний орган європейської інтеграції. А це означає, що Європа й далі рухатиметься в майбутнє без керма і вітрил.
Попередній розклад сил у новому Європарламенті, за даними радіо «Свобода», виглядає так: «У більшості держав партії, що перебувають при владі, програли. Найчутливіших поразок зазнали соціал-демократи в Німеччині, Польщі та Чехії, правоцентристи у Франції, лейбористи у Великій Британії. Єдина правляча партія, що здобула перемогу, - соціалісти в Іспанії. За першими попередніми даними, правоцентристські партії отримають понад 250 місць у Європарламенті, соціалісти - трохи більше 200. Збільшиться й представництво радикальних сил - крайніх лівих і крайніх правих».