Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Імміграція

Європа розбирається з біженцями

Європа розбирається з біженцями

Досі прохання надати політичний притулок від жителів країн, визнаних у Європі безпечними, відповідні органи країн ЄС не розглядали. Суд постановив, що подібна практика суперечить прийнятій Євросоюзом декларації прав людини: навіть у безпечних третіх країнах людей можуть переслідувати з політичних мотивів. Тож тепер, як зазначає ІА «Росбалт», співробітникам відділів МВС держав-членів Євросоюзу доведеться, як мінімум, приймати подібні прохання до розгляду та розбиратися з кожним з них окремо.

Крім того, суд скасував правило, згідно з яким шукачі політичного притулку отримують негайну відмову, якщо на шляху прямування до країни, де вони подали свою заяву, прослідували через територію якоїсь третьої країни, визнаної в Європі «безпечною». Таким чином, практика, що склалася на сьогодні, відфутболювання шукачів політичного притулку в транзитні країни визнана незаконною.

Це рішення люксембурзького суду опосередковано може вдарити по Україні: пару років тому деякі європейські країни, які є найбільш «ласими» приманками для мільйонів нелегальних мігрантів, спробували знизити «демографічний тиск» у своїх екстрадиційних таборах тим, що уклали з українською владою угоду про будівництво в Україні низки подібних закладів – звісно, на європейські гроші. Через українську територію до Європи прямують величезні потоки нелегальних мігрантів, і тим з них, хто отримував відмову в ЄС, «світило» потрапити до одного з таких таборів, оскільки Україна, за європейською шкалою, вважається безпечною третьою країною.

Тепер цим планам, схоже, не судилося збутися: незважаючи на те, що рішення суду не є обов'язковим до виконання країнами-членами ЄС, воно має статус «наполегливої директиви», а держави Євросоюзу, згідно з третім копенгагенським критерієм, у більшості випадків намагаються привести власні законодавства до спільноєвропейського знаменника.

Набагато менш приємна новина для потенційних емігрантів полягає в тому, що в червні Європарламент має намір розглянути законопроект, який журналісти вже зараз прозвали «законом про видворення». Згідно з цим документом, іноземці, які перебувають на території ЄС без документів або з підробленими документами, можуть бути взяті під варту на строк до 18 місяців до видворення за межі Євросоюзу. Причому це правило поширюється також на неповнолітніх. Крім того, вигнаним за межі Європи нелегальним мігрантам протягом п'яти років заборонено приїжджати до країн Євросоюзу.

Слід зауважити, що й Європарламент не має повноважень встановлювати закони в кожній окремій країні ЄС. Тож у разі ухвалення цього законопроекту він не матиме сили закону. Тим не менш, враховуючи напрямок на «задраювання люків», взятий провідними країнами ЄС, можна припустити, що ця директива буде введена в практику швидко і з задоволенням. Зрештою, сам законопроект повністю списаний з нового закону про нелегальну міграцію, ухваленого нещодавно в Голландії: ця країна, яка раніше вважалася «мультикультурним раєм», уже кілька років є найбільш недружньою до нелегальних мігрантів.

Не дивно, що ще за кілька тижнів до можливого ухвалення законопроекту проти нього протестують численні правозахисні організації Європи. Минулого тижня в Брюсселі зібралася ініціативна група, яка передала Європарламенту петицію протесту проти «ганебної директиви» - її підписали понад 31 тис. осіб. А міжнародна правозахисна організація Pro Asul навіть пригрозила звернутися з низкою позовів до конституційних судів країн-членів ЄС, щоб домогтися скасування цієї постанови, якщо вона буде ухвалена.

Борис АЛЬТНЕР.