Як передає Бі-бі-сі, загальна кількість зареєстрованих заявників — близько 121 тисячі осіб. На думку фахівців, простежується тенденція зниження кількості потенційних біженців. Тут насамперед спрацьовують два фактори. Перший з них — усунення репресивних режимів в Іраку та Афганістані, що знизило потік біженців з цих двох країн. Крім того, у відповідь на сильний суспільний тиск західні уряди посилили прикордонний контроль, скоротивши кількість осіб, яким вдається досягти їхніх територій і подати заяву з проханням про надання статусу біженця.
Найзначніше скорочення кількості таких заяв спостерігається у Британії, де за останній рік уряд у тісному контакті з французькою стороною зумів скоротити потік нелегальних іммігрантів, які потрапляють до Британії через Ла-Манш. Нещодавно Греція відмовила в притулку та транзиті косовським циганам, посилаючись на припинення війни в Косово та відсутність необхідної документації.
Жертвами міграційної бюрократії частіше стають носії інших культур і конфесій, зазначає «Время новостей», готові приректи себе на будь-які муки й поневіряння, аби лише не повертатися додому. Коли 33-річний іранець Абас Аміні, два місяці тому отримавши статус біженця у Великій Британії, дізнався, що міграційна влада переглянула його справу на користь депортації до Ірану, то зашив собі на знак протесту очі та рот. Торік подібне сталося в Австралії, де група іранських і афганських мігрантів, зашивши роти, протестувала проти умов життя в таборі для біженців.
Британські організації, які займаються допомогою біженцям, піддали критиці наміри уряду скоротити вдвічі кількість заяв про надання статусу біженців. Вони кажуть, що зі справжніми біженцями, які змушені рятуватися від переслідування, необхідно поводитися не як із людьми, які становлять загрозу. Однак у багатьох європейських країнах проблема біженців тісно пов'язана з іншим політично чутливим питанням — зростанням кількості іммігрантів із країн, які є носіями інших культурних традицій.
Таким чином, скорочення кількості біженців розглядатиметься як серйозний успіх урядів багатьох країн, які в останні роки стикалися з проблемою зростання популярності правих та антиіммігрантських партій. Європа виявилася не готовою до величезного напливу людей після падіння Берлінської стіни. І це, своєю чергою, призвело до переосмислення політики багатьох країн континенту. А головне, суспільство вимагало, щоб відбулося чітке розмежування понять біженець і трудовий мігрант.