Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Імміграція

Eurostat підрахував біженців

До Європи прагне все більше біженців, але в Німеччині їх кількість зменшилася

Як зазначає «Русская Германия», у 2018-му падіння кількості поданих клопотань порівняно з 2017 роком досягло 16 відсотків. Німеччина, тим не менш, залишається однією з основних країн Євросоюзу для подання прохань: 23 відсотки прохачів притулку на території ЄС – майже кожен четвертий біженець – зупинили свій вибір на цій країні. У попередні роки цей показник становив 28 і 31 відсоток.

Загалом по Євросоюзу кількість прохачів зросла на 8,6 відсотка – з 435 610 до 473 215 осіб, що стало зміною тенденції, яка намітилася в останні роки: після рекордного 2015 року з 1,2 мільйона зареєстрованих біженців їх кількість стабільно йшла на спад. У 2019 році державами ЄС з найбільшим зростанням поданих прохань стали Франція та Іспанія. Основними країнами походження Eurostat називає Сирію, Афганістан та Венесуелу.

Федеральне відомство у справах імміграції та біженців (Bundesamt für Migration und Flüchtlinge, BaMF) вказує, що приблизно 22 відсотки поданих у ФРН прохань стосуються дітей віком до 1 року, народжених на території Німеччини у батьків-біженців. 35 із 133 тисяч клопотань подали вихідці з Сирії, 14 700 – з Іраку, третє місце з приблизно 9000 заяв займає Туреччина.

У свою чергу, агентство Європейського союзу з безпеки зовнішніх кордонів Frontex зареєструвало в минулому році помітно знижену порівняно з 2018-м кількість нелегальних переходів – близько 120 тисяч. Зниження досягло 10 відсотків, зазначив директор агентства Фабріс Леггері (Fabrice Leggeri) в інтерв'ю виданню Die Welt. Рекордним у минулому десятилітті вважається 2015 рік з 1,2 мільйона недозволених перетинів зовнішніх кордонів ЄС.

«Кількісні показники знижуються, однак тиск міграційних потоків на Європу залишається значним», – вказує Леггері. У зв'язку з відсутністю прикордонного контролю всередині ЄС більшість нелегально потрапивших на територію його країн продовжують пересування всередині співтовариства, що суперечить чинному законодавству – зокрема, Дублінській угоді, яка передбачає подання прохання про притулок у державі прибуття, але далеко не завжди насправді дотримується.

Голова Frontex зазначає значні проблеми, що виникають у більшості держав Євросоюзу у зв'язку з відправкою на батьківщину осіб, які не знайшли притулку та втратили право на перебування. Крім того, далеко не всі шукачі проходять реєстрацію безпосередньо після перетину зовнішнього кордону, користуючись шансами минути контроль і перебратися в бажану країну.

При загальному зниженні припливу біженців до Євросоюзу є дві «гарячі точки», де спостерігається приріст переходів кордону – це Греція та Канарські острови: і там, і там рубежі Євросоюзу у 2019 році подолали на 50 відсотків більше людей, ніж у 2018-му. За даними Управління верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців (UNHCR) у минулому році тільки на Канари прибули 2200 нелегалів з країн Африки.

У потоку біженців, які переходять кордон Туреччини та Греції, своя причина: Туреччина в останні роки наполегливо приписує потрапившим на її територію біженцям місця проживання, зазвичай далекі від великих центрів. Багатьох шукачів притулку це не влаштовує, і вони продовжують свій шлях у більш благополучні місця.

Керівник Frontex окремо зазначає зрослу кількість нелегальних переходів кордонів Євросоюзу іммігрантами з Афганістану: «Йдеться не лише про тих, хто тікає безпосередньо з цієї країни. У поле зору агентства потрапили безліч афганців, які працювали в Ірані. Втрата робочих місць у зв'язку з економічною кризою спровокувала їхнє пересування до Туреччини з метою надалі потрапити до Європи». В Ірані, за відомостями UNHCR, зараз перебувають близько мільйона лише зареєстрованих іммігрантів з Афганістану, ще приблизно 2 мільйони осіб – біженці, які минули реєстрацію.

Станом на 2019 рік охорону зовнішніх кордонів Євросоюзу в агентстві Frontex забезпечували близько півтори тисячі співробітників. У найближчі роки заплановано значне збільшення чисельності персоналу – до 10 тисяч осіб.