Як зазначає Газета.Ru, у списку небезпечних місць планети Сполучені Штати та Японія стоять поруч з Африкою та Південно-Східною Азією.
Якщо вірити невтішним прогнозам інфекціоністів та епідеміологів, то світ повинен буквально завмерти в очікуванні нової невідомої загрози. І якщо раніше більшість робіт зводилося якщо не до залякування, то до підрахунку потенційних втрат і прогнозів Судного дня, то нове дослідження британських та американських вчених передбачає, де саме і від кого слід очікувати небезпеки. Вони відстежили етапи розвитку понад 335 інфекційних захворювань з 1940 по 2004 роки, оцінивши роль та внесок різних факторів ризику у виникнення, поширення та перебіг захворювання. Робота вчених опублікована в останньому номері Nature.
На думку групи дослідників, спалахи таких «відомих» інфекцій, як антибіотико-стійкого туберкульозу, хлорокін-стійкої малярії та ВІЛ – результат значного збільшення щільності населення, збільшення масштабів міжнародної торгівлі, подорожей та змін способів ведення сільського господарства. Саме ці зрушення в укладі повсякденного життя переважної більшості людей з 40-х років стали ключовими причинами катастрофічного зростання кількості нових інфекцій.
Особливо відзначилися 1980-ті роки. За десять років з'явилося близько 100 нових інфекцій. Чималу роль у цьому відіграв і ВІЛ. Як і 60% з розглянутих інфекцій, вірус імунодефіциту належить до зоонозів – тобто переданих від тварин людям. За останніми даними, 72% усіх зоонозів прийшли з дикої природи, решта 28% стали подарунком від домашніх тварин. Серед останніх – вірус Nipah у Малайзії та куди більш відомий SARS китайського походження, які стали причиною практично повної зупинки туристичних поїздок до Південно-Східної Азії.
Автори погоджуються з позицією більшості епідеміологів у тому, що найголовніше – зупинити поширення захворювання на ранньому етапі, навіть коли немає специфічного методу його лікування. Як показав випадок горезвісного SARSа, логіка проста та єдина – чим раніше зараза спіймана, тим менше шкоди вона встигла завдати. Ізоляція та банальні способи індивідуального захисту на зразок масок та обмеження поїздок відіграють набагато більшу роль у запобіганні поширенню тих чи інших інфекційних захворювань, особливо в масштабах усієї планети.
Як підкреслили самі автори, такий підхід до запобігання поширенню нових типів інфекцій принципово відрізняється від контролю та досліджень вже існуючих захворювань, хоча пропонована ними стратегія дуже схожа на традиційну – британці закликають проводити більш ретельний контроль «гарячих інфекційних точок» нашої планети.
Кейт Джонс, один з авторів роботи, старший науковий співробітник Лондонського інституту зоології, закликає сучасних фахівців у галузі вірусних та інфекційних захворювань мислити значно масштабніше, оскільки від нових хвороб у сучасному світі сховатися буде набагато складніше, ніж це було раніше, і небезпека, що виникла в невеликому регіоні, може загрожувати всьому населенню земної кулі.
До речі, SARS – показник можливої помилковості вихідних даних цієї роботи. Зовсім нещодавно мікробіологи показали, що вірус атипової пневмонії людство отримало від кажанів, а не від хижаків. Втім, таке виправлення все одно не впливає на зроблені командою Джонс висновки, оскільки джерелом все одно є дикі тварини, та й осередок епідемії на карті світу не змістився.
Але найголовніше – зародження нових, невідомих людству інфекцій суттєво не відрізняється від трансформації існуючих в антибіотик-резистентну форму. Тому до списку «гарячих точок» на підставі 64-річної історії, поряд з уже «зарекомендувавшими» себе екваторіальною Африкою та Південно-Східною Азією, можна віднести, на перший погляд, благополучні Австралію, Європу та Північну Америку.
Але найбільша загроза походить від країн, що розвиваються, східної Латинської Америки, Азії та Африки. Джонс та її колеги припускають, що нової загрози слід чекати саме звідти. Зараз у цьому регіоні спостерігаються особливо інтенсивні міграції населення та змішування різних етнічних груп, контакт із різноманітними та часто дикими тваринами залишається частиною нормального життя. Крім того, складною тут залишається ситуація і з розвитком медицини, зокрема, з доступністю лікарських засобів та особливо антибіотиків різних поколінь, а також сучасних противірусних препаратів.
Вчені підкреслюють, що більш точна локалізація на карті самих «гарячих точок» потребує набагато більше обчислень, для чого найближчим часом автори роботи планують зіставити свої дані з кліматичними та демографічними моделями. Так вони звертають увагу на глобальну зміну навколишнього середовища, яка вже зараз викликає появу нових напрямків міграції тварин, а отже, і їхніх прокаріотичних та неклітинних супутників.
Петр СМИРНОВ.
Газета.Ru er="0">