Про те, як і якими темпами триває розгляд старих заяв у канадському посольстві в Москві (де, як відомо, проходить чимало імміграційних справ і українців), на сторінках тижневика «Иностранец» розповів генеральний консул посольства Канади в Москві пан Браян Кейсі.
- Минуло вже більше місяця відтоді, як міністр імміграції Канади Дени Кодер оголосив про скасування ретроактивності імміграційного законодавства. Чи трансформувалося це рішення в практичні дії, чи рішення міністра все ще подорожує бюрократичними інстанціями?
- Бюрократичний етап завершився дуже швидко. Зараз ми вже приступили до роботи з тими, хто подав заяву на імміграцію до того, як було оголошено про введення нового імміграційного законодавства. І, відповідно до приписів нашого міністерства, розглядаємо ці заяви за старими правилами. Вже повним ходом йдуть співбесіди із заявниками.
- Люди, яких ви запрошуєте, знають про те, що ретроактивність імміграційного законодавства скасована? Ви повідомили їх про зміни, коли рішення про це було прийняте вашим міністром, чи запрошення на інтерв'ю стало для них несподіванкою?
- Читачі вашої газети, зрозуміло, обізнані про зміни. Інші - приємно здивовані.
- Чи багато старих заяв накопичилося у вас у посольстві?
- Близько 3.000. Отже, разом із членами родин основних заявників імміграції до Канади чекають близько 8.000 росіян.
Сьогодні і завтра інтерв'ю проходять ті, хто подавав заяву в середині 2000 року. До кінця цього року ми сподіваємося зустрітися з усіма, хто подав заяви тоді. Деякі з них - дуже небагато - датовані ще 1999 роком, ми переслали їх до консульства в Санкт-Петербург. Цими днями вони також отримують запрошення на співбесіду. Я переконаний, що не пізніше листопада їхні справи будуть розглянуті.
Ще до того, як було скасовано ретроактивність законодавства, ми розіслали всім старим заявникам, чиї справи не встигли розглянути за попередніми правилами, нові форми заяви, і запропонували їм скласти мовний тест. Зрозуміло, що тепер ні тесту їм складати не треба, ні нових форм заповнювати. Однак ми просимо оновити інформацію, надану заявником два-три-чотири роки тому.
А також, якщо старі заявники все-таки склали мовний тест, буде не зайвим повідомити його результат - це ж додаткова інформація про заявника, яка допоможе нам прийняти рішення у справі. Адже в старих заявах претендент на імміграцію мав сам оцінити своє знання мови, і часто власна оцінка заявника не збігалася з думкою імміграційного чиновника, яка склалася в нього під час співбесіди. Досить часто траплялося й так, що заявник не міг вести розмову англійською або французькою. Тому об'єктивна оцінка за мовний тест допоможе виключити подібні непорозуміння.
Тож щойно ми отримуємо оновлену інформацію від старого заявника, то негайно починаємо роботу з його справою.
- Серед наших читачів були старі заявники, які минулої весни пройшли співбесіду вже за оновленими правилами. Вони набрали достатню кількість балів - відповідно до старого закону, але їх попросили скласти мовний тест, оскільки тоді ще діяла ретроактивність закону. Що їм зараз робити - знову проходити інтерв'ю?
- Ні. Однак усі, хто опинився в такому становищі, повинні обов'язково нам про себе нагадати - написати листа, надіслати факс або e-mail і звернути нашу увагу на те, що заява має бути переглянута за старими правилами. Без такого нагадування цією справою ніхто не займеться: вона ж позначена як така, що очікує результату мовного тесту, і доти, доки результат тесту не надійде до посольства, жоден чиновник її з полиці не зніме. Ми не в змозі переглянути 3.000 справ, щоб відшукати кілька сотень заявників, які опинилися в такому становищі. Нам треба допомогти. І ми негайно відгукнемося - переглянемо справу.
- Більшість людей вважає нове законодавство більш відкритим і прозорим, тоді як стара практика віддавала рішення на відкуп імміграційному чиновнику. Чи не може так статися, що імміграційні чиновники, які при розгляді старих заяв знову отримують владу, захочуть захистити честь мундира і продемонструвати, що було достатньо підстав змінити законодавство, а вся метушня зі скасуванням ретроактивності була пустою суєтою, і почнуть видавати відмови?
- Ні, таку можливість я виключаю. У нашому посольстві ми завжди намагалися бути справедливими і доброзичливими до заявників. Для нас така позиція принципова, на ній і залишаємося. У нас не раз були підстави видати відмову, але завжди шукали будь-яку можливість, щоб цього не робити. Достатньо сказати, що за весь час дії ретроактивності нового закону ми не видали жодної відмови старим заявникам. А зараз намагаємося розглянути старі справи якомога швидше. Ми кинули на це всі наші сили. Це наш обов'язок, і ми з радістю його виконуємо. Наша мета - не перешкоджати імміграції, а навпаки, залучати до Канади якомога більше достойних людей.
- До введення нового закону люди чекали запрошення на інтерв'ю роками. Пояснювалося це обмеженими ресурсами посольства. Тепер же ви виявляєте готовність розглянути всі накопичені у вас старі заяви в найкоротші терміни. При тому що, наскільки я розумію, штат посольських працівників не збільшено. Чи не доведеться вам відкласти на час розгляд нових заяв?
- Не доведеться. Старі й нові справи ми ведемо паралельно. Колишня й теперішня системи відбору, як ви самі зазначили, сильно відрізняються одна від одної. Нова система абсолютно прозора: заповнена анкета, супроводжена всіма необхідними документами та доповнена результатом мовного тесту, не вимагає від імміграційного чиновника великої роботи, він може швидко прийняти рішення. Та й сам заявник чудово знає, відповідає він вимогам чи ні. А от за старої системи справді доводилося довго чекати на інтерв'ю, за результатами якого чиновник приймав рішення.
До того ж зараз різко зменшилася кількість заяв порівняно з тим, скільки ми отримували раніше, - приблизно 20% того, що надходило у 2000-му та 2001-му роках. З такою кількістю заяв ми цілком спроможні впоратися без затримок - протягом трьох місяців претендент на імміграцію отримає або запрошення на інтерв'ю, або рішення у його справі. Важливо, щоб це розуміли заявники. Раніше вони знали, що поки заяви перебувають на розгляді, у них є багато часу про запас - вистачить і на те, щоб завершити справи, і на те, щоб підвчити мову, і на спробу підшукати собі роботу в Канаді. Такого запасу часу тепер у них не буде: треба подавати заяву з повною націленістю та готовністю до еміграції.
- Міністр Кодер оголосив не лише про скасування ретроактивності, а й про зниження прохідного бала - з 75 до 67. Чи збільшила така поблажка потік заявників?
- Збільшила, але дуже незначно. Нічого дивного в цьому немає: людям потрібен час, щоб зорієнтуватися, прийняти рішення про еміграцію та подати заяву до посольства. Цей процес дуже й дуже інерційний.
Тим не менш найближчим часом потік заявників, думаю, помітно збільшиться.
- Ви сказали, що сьогодні отримуєте лише 20% заяв від кількості звернень, які надходили до вас у 2000-му та 2001-му роках. Скільки це в абсолютних величинах?
- Зараз до посольства надходить приблизно 30-40 імміграційних заяв на місяць, а два-три роки тому їхня кількість сягала 200.
- З яким настроєм приходять до вас старі заявники? Вони досі роздратовані всіма цими зволіканнями, переглядами правил і критеріїв чи ж відчувають задоволення від того, що їхні справи вирішилися позитивно?
- Сам я співбесід не проводив. Але я спостерігаю їх щодня в нашому офісі, і в мене склалося враження, що вони дуже задоволені. Задоволені, що можуть рухатися далі в житті, як вони того хочуть, і ніщо цей рух не гальмує. Звичайно, кожному хотілося б, щоб його справа завершилася ще два-три роки тому, але, як кажуть, краще пізно, ніж ні з чим. Роздратування, озлобленості я в них не помічав. І мої колеги теж.
- Чи часто доводиться відмовляти?
- Так, майже щодня ми видаємо відмови. Деякі заявники за ці самі два-три роки очікування анітрохи не просунулися в англійській чи французькій. Жодною з цих мов вони не можуть вести бесіду. А буває, що заявник надає нам неправдиву інформацію. Таким ми змушені відмовляти.
- Хіба ви не перевіряєте інформацію, що надається вам, до співбесіди?
- Якщо під час перегляду справи в чиновника виникають сумніви, він проводить перевірку і, виявивши фальшивку, виносить негативну відповідь без жодної співбесіди. А буває, що сумнів спливає у чиновника лише під час інтерв'ю, і тоді доводиться проводити перевірки після співбесіди. Але найчастіше правдивість інформації перевіряється до співбесіди.
- Кілька тижнів тому я зустрічалася з імміграційним консультантом, який допомагає охочим переїхати на постійне місце проживання до Нової Зеландії. Його допомога, зокрема, полягає в тому, що він знаходить людям певних спеціальностей робочі місця. Чи є подібні консультанти з питань Канади? Чи можна це виявити за імміграційними заявами, за кількістю працевлаштованих іммігрантів?
- Бачите, багато з тих, хто звертається до нас за візою, самі здійснюють пошуки роботи, зв'язуються з підприємствами, вивчають ринок праці. Однак лише лічені одиниці мають пропозицію роботи, схвалену міністерством праці. Надзвичайно корисно шукати роботу самостійно, уявляти собі вимоги, що ставляться до працівників тієї чи іншої спеціальності. Втім, ймовірність отримати роботу листуванням дуже низька, небагато канадських фірм відповідають на запити, що надходять до них з-за кордону. Як би там не було, ми радимо ставитися з крайньою обережністю до пропозицій посередників, якими б привабливими не видавалися їхні послуги - надто великий ризик обману.
На завершення нашої розмови мені хотілося б ще раз наголосити: ми в посольстві дуже раді, що можемо по справедливості вирішити справи тих, хто мимоволі опинився в пастці через зміну нашого імміграційного законодавства. Ми раді, що нікому не відмовили й дочекалися вирішення цієї проблеми.
- Ви, мабуть, передбачали такий розвиток подій, якщо так довго чекали, не відмовляючи старим заявникам?
- Я б не став робити таких заяв публічно.