Як нам сказав один із «росіян», що іммігрував до Еквадору: «Тут не можна сісти на тротуар у чистому костюмі і встати, не забруднившись при цьому». Але якщо за такими показниками визначати країну «третього світу», то як визначити нашу країну?
Ми якось попросили одного колишнього москвича розповісти про недоліки країни, в якій він живе вже понад два роки. Ось що вийшло.
«Ні для кого не секрет, що на планеті вибухнула світова економічна криза, яка бушує і донині. Згадайте біржові катаклізми в Азії, падіння світових цін на нафту. Звісно, всі ці катаклізми не могли оминути й маленький Еквадор, одним із китів якого є нафтодолар.
Росія була одним із найбільших споживачів наших бананів і квітів, але зараз скоротила свої замовлення майже вдвічі. Курс долара по відношенню до сукре почав стрибати, і бідний сукре впав за останній рік майже вдвічі. Слава Богу, що долар у нас у вільному обігу (не те, що в Росії). Тому тут треба уважно стежити за курсом і за тим, щоб сукре у вас не залежувався. Це економіка.
Ну а головне, що справді дратує – це улюблене латиноамериканське слово «маньяна». Необов'язковість еквадорських компаній іноді настільки очевидна, що хочеться дати прочухана (до речі, це допомагає). Вид розлюченого білого велетня (за їхніми мірками) так лякає, що хлопці починають ворушитися. Ну, загалом, мистецтву спілкування з місцевими треба вчитися.
Про побут. Дуже дорогі послуги телефонних компаній, хоча рівень цін на цей вид комунікацій такий самий, як і в США. Дратує (особисто мене) ще й те, що в автобусах дуже маленькі сидіння. Мої коліна не поміщаються, а стояти в автобусах заборонено. Вони сидіння під свої габарити роблять! Ну і ще, нещодавно тут сусідній вулкан плюнув у небеса парою та попелом, цілих два дні чхали.
Ось сидимо й думаємо, що тут ще поганого, поки не можемо придумати... Зрозумійте, що після Росії все здається такою дрібницею, що не звертаєш уваги.»
Перш ніж серйозно задуматися про імміграцію до Еквадору, слід вирішити для себе: чи зможете ви звикнути до особливостей цієї країни, до зовсім іншої культури та мови? Хоча, правду кажучи, ті ж проблеми треба вирішувати і при виїзді до інших країн. Тільки у випадку з Еквадором між вашим рішенням і безпосередньо виїздом буде всього днів 10-14. Це робить імміграцію до Еквадору дуже привабливою для людей, які не мають бажання чекати місяці та роки до отримання візи на ПМЖ до розвинених країн.
«Заграниця» №15, 1999 р.