Повернення додому після піврічної відсутності перетворилося не на культурний, а на водійський шок: поїздка від міжнародного аеропорту «Бориспіль» нагадувала давній журналістський спогад і ще давніший радянський анекдот про переваги пересування танками. «Ну, мала, ти даєш, ми ж їдемо по одній з найкращих в Україні трас!» - здивовано зреагував на мій «танковий» пасаж водій нашої машини. Але саме тоді я твердо переконалася, що з такою якістю автомобільних трас - чи то з відсутністю її - водії мають обирати для їзди танки або БТР-и...
Відтоді минуло кілька років, але кількість ям, тріщин, «хвиль» на міських і міжміських трасах України майже не зменшилась. І це при тому, що через Україну проходять міжнародні транспортні коридори, які з’єднують Португалію з Росією, Італію з країнами Балтії, сучасних варягів з нинішніми греками. Держави-учасниці грандіозних побудов транс’європейських транспортних коридорів залучають до здійснення цих планів величезні кошти, значні технічні нововведення тощо. Україна неодноразово заявляла про свою участь у міжнародних транспортних проектах, навіть виграла тендер на побудову швидкісних автомагістралей в Італії - але для власних доріг щось часу не вистачає. Щоправда, в останні роки якість міжміських і міжнародних доріг покращується, але варто від’їхати з житомирської чи, скажімо, одеської траси убік... Зразу організм потрапляє в екстремальну ситуацію, не кажучи вже про машину. Якщо ви подорожуєте джипом чи уазиком - ще нічого, виживете, і машина не залишиться без коліс. Але легковушкою по сільських дорогах краще не їздити: кажуть, що ризик - справа благородна, але чи варто ризикувати?
Подібне питання неодноразово виникало у багатьох іноземців, яким довелося подорожувати Україною. Угорські та італійські дипломати взагалі переконані, що погані українські дороги гальмують прихід інвестицій у державу, відлякують потенційних інвесторів. Чесно кажучи, я дуже легко можу уявити, з якими почуттями західні бізнесмени перетинають державний кордон України, наприклад, на КПП «Тиса»: з угорської і словацької сторін - гладеньке шосе, з української - розбита, з вибоїнами траса. «Українцям не варто вивішувати на своїх кордонах державні прапори - жахливі дороги зразу покажуть, на території якої країни ви перебуваєте», - стверджують іноземці. І згадують рідні німецькі автобани, швидкісні автомагістралі Угорщини, Словенії, Італії.
А українським водіям я би порадила віднайти можливість - і одного чудового дня виїхати за кордон, користуючись чотирьохколісним приятелем, і просто поїздити європейськими трасами, насолоджуючись самими дорогами та навколишнім пейзажем.