На перший погляд, вельми обнадійливий результат. Так, підтримка мешканцями Латвії членства своєї країни в ЄС зросла до 37% (дані центру вивчення громадської думки SKDS), нейтрально ж до Євросоюзу тут ставляться 40%. У Німеччині, за даними Євростату, довіряють Євросоюзу 47% опитаних (для порівняння – торішні показники не перевищували 35%), а число «єврооптимістів» на сході ФРН сягнуло навіть 50%, причому більшу їх частину склали молоді люди віком до 35 років. Найбільш орієнтованими на єдину Європу виявилися угорці (61%) і бельгійці (65%), а найменше довіряють Євросоюзу нідерландці (22%) і англійці (18%).
На питання про доцільність прийняття євроконституції, навпаки, більшість із 24 тис. опитаних європейців відповіли негативно. Соціологи говорять зараз про так званий «європарадокс»: з одного боку, мешканці ЄС визнають Євросоюз вельми життєздатним і корисним утворенням, з іншого ж – вважають прийняття конституції ЄС непотрібним кроком.
З ряду «скептичних» країн вибиваються лише ФРН, де ідею євроконституції підтримують 75% опитаних, та Іспанія, де напередодні референдуму 20 лютого про прийняття цього документа «за» висловилися близько 80% респондентів. Найбільш «антиконституційними» виявилися французи: тут цю ідею схвалюють зараз лише близько 20% громадян.
Не найобнадійливіші цифри, якщо мати на увазі, що 12 країн Євросоюзу винесли питання про прийняття євроконституції на референдум, причому достатньо лише одній країні не ратифікувати проєкт основного закону ЄС – і всю ідею можна вважати проваленою. Причини такого, на перший погляд, дивного становища підлягають ретельному дослідженню, однак деякі вельми тривожні паралелі простежуються вже зараз.
Річ у тім, що одночасно (хоч і не у зв'язку) з опитуваннями «євробарометра» кілька провідних соціологічних служб Європи опублікували результати досліджень зростання націоналістичних настроїв у країнах ЄС. Ці дані не лише показують, що націоналістичні настрої в Євросоюзі продовжують зростати, а й дивовижним чином майже стовідсотково збігаються географічно зі зростанням проєвропейських настроїв.
У тій же Латвії основними противниками членства в ЄС, як стверджує служба SKDS, є нелатиші: саме вони почуваються ущемленими у своїх правах, хоча вважають, що прийняття конституції ЄС могло б полегшити їхнє становище. З іншого боку, опитування ветеранів Латвійського легіону Waffen SS переконливо демонструє «європарадокс»: 100% опитаних вважають вступ Латвії до ЄС благом, при цьому вважаючи, що прийняття євроконституції – справа шкідлива й непотрібна.
Подібна ситуація складається і в інших країнах Європи – як «старих», так і новачках. Так, польські націоналісти з «Самооборони» останнім часом майже припинили свою антиєвропейську риторику, усіма силами обрушившись на Євроконституцію.
У Німеччині, після того як число безробітних офіційно перевалило за п'ятимільйонну позначку, соціологи зафіксували різке зростання кількості так званих «протестних виборців». Щотижневе опитування інституту EMNID, проведене одразу після публікації даних про рекордний рівень безробіття, показало, що якби вибори до Бундестагу відбулися просто зараз, за неонацистів проголосували б близько 15% виборців. Жахливий результат!
Втім, ФРН усе-таки становить деякий виняток із загального правила: уже за тиждень повторне опитування дало зовсім протилежний підсумок: неонацисти в Німеччині, як і раніше, не можуть розраховувати більш ніж на 3% голосів виборців. Мабуть, розважливі бундесбюргери за тиждень встигли заспокоїтися.
Інша обстановка в Бельгії: націоналістична партія Vlaams Block послідовно набирає тут обертів, привертаючи на свій бік дедалі більше виборців. При цьому всі вони – переконані прихильники спільної Європи.
Таким чином, нинішня підтримка європейцями ЄС може виявитися продиктованою зовсім не тими «загальнолюдськими» мотивами, якими звично пояснюється досі успіх єдиної Європи. А отже, єврочиновникам усіх рангів не варто забувати старовинне прислів'я: «Скажи мені, хто твій друг – і я скажу, хто ти».