В якості певної проблеми викристалізувався термін очікування рішення про включення. Зростання кількості поданих заяв і зменшення числа співробітників відомства прийому знову подовжили терміни очікування рішення. Часовий фактор може грати вирішальну роль в процесі включення. Адже більшість пізніх переселенців – це літні, хворі люди останнього етапу свого життя. Особливо трагічні відомі мені випадки кончини пізнього переселенця за кілька днів до вже повністю підготовленого переселення дорослого онука з сім’єю. Смерть переселенця в Німеччині позбавляє нащадка права на переселення. Онукові доведеться розпаковувати валізи, знову влаштовуватися на роботу і заново оформляти свої відносини в країні, яку він готувався покинути в напрямку Німеччини.
З обережності я рекомендую вести паралельні процедури включення за §7 BVFG та присвоєння власного переселенського статусу за §4 BVFG. Закон дає таку можливість. Опція присвоєння §4 BVFG дає певні гарантії переселення і в разі смерті пізнього переселенця в Німеччині.
Переселення за власним статусом пізнього переселенця (§4 BVFG) має інші суттєві переваги. Іноземний чоловік пізнього переселенця за (§4 BVFG) набуває статус за §7 BVFG, що дає йому відразу після переселення німецьке громадянство. Чоловікові не треба відмовлятися від первинного громадянства. Таким чином він відразу стає особою з подвійним громадянством. Якщо чоловік переселяється за статусом іноземця, громадянином Німеччини він зможе стати лише після кількох років життя в країні та виконання непростих передумов.
Пізній переселенець (§4 BVFG) має право на зарахування іноземного трудового стажу до німецької пенсійної каси. Це важливо для людей, половину свого життя відпрацювали в СНД. Навіть п'ять років зарахованого іноземного трудового стажу дають відчутну прибавку до німецької пенсії після завершення трудового життя в Німеччині. Нестачу значної частини трудового стажу переселенці дуже відчують після виходу на пенсію.
Переселення за власним статусом §4 BVFG зберігає опцію на подальше переселення подальших нащадків. Приклад: Вадим Соколов з сім'єю домагається включення в рішення про прийняття бабусі Амалії Шмідт. У Казахстані залишається його син від першого шлюбу Артем Соколов, 14 років. Мати Артема і перша дружина Вадима перешкоджає виїзду спільної дитини до Німеччини разом з батьком. Через чотири роки Артем стає повнолітнім, і сам може прийняти рішення про переселення. Якщо прабабуся Амалія буде жива і через чотири роки, Артем може обдумати включення в її рішення про прийняття за статусом нащадка. Для цього Амалія Шмідт повинна подати заяву про включення правнука Артема, якого вона ніколи в житті не бачила. Якщо прабабусі не буде живою, переселення Артема залежить від присвоєння його батькові Вадиму Соколову статусу за §4 BVFG.
Хотів би сказати тим, хто обдумує переселення, але поки не може зважитися виїхати з СНД з різних причин. Не можна розраховувати на вічне збереження нинішніх пільгових умов прийому. Я побоююся, що вони можуть бути переглянуті в наступній парламентській каденції. Маючи безстрокове рішення про прийняття за §4 BVFG, можна оптимістичніше дивитися в майбутнє. Поки безстроково і включення заднім числом в рішення про прийняття пізнього переселенця. Воно обумовлене лише подальшим проживанням пізнього переселенця (§4 BVFG) в Німеччині. Кончина предка зі статусом §4 BVFG або його повернення в СНД позбавляє рішення про включення правового значення.
Практику такої подвійної процедури я хотів би пояснити на прикладі: Володимир Шмідт 50 років заявляє включення в рішення про прийняття його матері Ерни Шмідт 75 років. Свого часу власна заява Володимира Шмідта про присвоєння статусу пізнього переселенця була відхилена з посиланням на запис про ненімецьку національність у першому паспорті. Пізніше В. Шмідт змінив запис про національність у своїх документах. Відомство прийому німецьких переселенців визнало цю пізню декларацію приналежності до німецького народу лицемірним визнанням з метою добитися переселення до Німеччини. Зміни закону зробили таке пізнє визнання законним шляхом переселення до Німеччини. Тут В. Шмідт може подавати дві заяви про прийняття. Він може переселятися до Німеччини за §7 BVFG із збереженням опції на § BVFG.
У загальній газетній статті я не можу викласти всі важливі процедурні подробиці, для правильного таймінгу та ведення обох процедур краще звернутися за допомогою адвоката. Тут важливо дотримуватися передбачені законом строки та правильно вибрати відомство подачі заяви. З огляду на складність правової матерії подвійної заяви відомство прийому переселенців часто відмовляється подумати над усіма правовими особливостями випадку. Відомчі відмови слід своєчасно оскаржувати в передбаченому законом порядку.
Цікавою опцією є доказ своєї приналежності до німецького народу шляхом отримання мовного сертифіката рівня В1. Тут я думаю про молодих, динамічних громадян Російської Федерації та України, де, як відомо, скасовано запис про національну приналежність. Для добре освічених жителів великих та середніх міст РФ цілком реально вивчити мову рівня В1 та скласти необхідний тест. Тут також можливе ведення подвійної процедури прийому до Німеччини за статусом нащадка із закріпленням права на підвищення статусу після отримання сертифіката В1.
Томас ПУЕ,
німецький адвокат.