«Наш девіз: найгірший день подорожі кращий за найкращий день на роботі»
В СЕРЕДИНІ 1990-х Нільсени заглянули на туристичну виставку в рідному місті. «Набрали купу брошур, і я вперше задумалася про тривалу пригоду, таку, яку можна було б назвати нескінченною», – згадує Шарін. Вона – мозковий центр усіх подорожей. Саме на ній лежать турботи з планування маршруту, підготовки необхідних речей, отримання віз, купівлі квитків на транспорт.
Тім гаряче підтримав авантюрний задум дружини. «У сім років я заявив мамі, що стану місіонером, коли виросту», – з усмішкою згадує Тім. Він з дитинства мріяв вирушити з Австралії кудись подалі.
До середини 1996 року всі формальності були врегульовані, і пара покинула дім на три з половиною роки. Подружжя побувало в Азії, Європі, Африці та Америці, відвідавши 66 країн. Повернувшись додому, Нільсени зрозуміли, що хочуть зробити подорожі сенсом свого життя, однак на це потрібні були кошти.
Продавши дім у Брокен-Хіллі, подружжя переїхало до Брісбена і за 10 років заробило достатньо, щоб купити дві квартири. Більшу частину їхнього нинішнього бюджету складають доходи від оренди цих квартир. Іноді під час подорожей Тім, фахівець з графічного дизайну, підробляє там, де є стабільний інтернет. Ще трохи грошей подружжю приносять фотографії з поїздок, які вони продають через свій блог.
У СВОЮ ДРУГУ велику подорож, яка з невеликими перервами триває досі, Нільсени вирушили у травні 2010 року. Почали з країн Південно-Східної Азії. Хоча австралійський паспорт дає можливість безвізового в'їзду до США, Канади, всіх країн Європи та колишніх англійських колоній, подружжю довелося досить багато часу витратити на оформлення документів.
До 2012 року вони побували вже у всіх країнах регіону і рушили до Китаю. За кілька місяців об'їздили можливі туристичні маршрути і побували там, де, за їхніми словами, ще не ступала нога іноземця. Завершився китайський маршрут відвідуванням Сіньцзян-Уйгурського автономного району.
До того моменту Нільсени, нарешті, змогли оформити візи і перетнули кордон з Казахстаном. Звідти їхній шлях лежав до Киргизії, потім – до Таджикистану, Узбекистану і Туркменістану. Проїхавши через Іран, подружжя прибуло до Стамбула. Європу вирішили оминути: літаком до Гібралтару і в Африку.
Тут вони вперше змінили своєму правилу подорожувати наодинці і об'єдналися з іншими туристами. Проїхавши на вантажівках близько десятка африканських країн, попрощалися з попутниками і полетіли на Маврикій. Потім – Мадагаскар, Коморські острови.
«Коморські острови – мабуть, єдине місце, яке я нікому не раджу відвідувати. Там живуть неймовірні грубіяни, у яких склалися не дуже хороші уявлення про білих людей, – скаржиться Шарні. – Жахливо дорого, немає жодної туристичної інфраструктури, всі приїжджі для місцевих – підозрілі чужинці».
На Коморських островах Нільсени планували провести кілька тижнів, однак вже за три дні зрозуміли, що не в силах боротися з недоброзичливістю, бюрократією та неймовірною кількістю контрольно-пропускних пунктів.
Повернувшись до Африки, Нільсени наздогнали свою тургрупу на вантажівках в Ефіопії і вирушили разом з ними до Єгипту через Судан. Звідти перемістилися до Південно-Східної Азії і наступні десять місяців прожили у В'єтнамі. До осені 2013-го, коли подружжя все ж відвідало батьківщину, в активі Шарні налічувалося 103 країни, у Тіма – 101.
ПОБАЧИВШИ РІДНИХ і близьких, Нільсени вже через кілька тижнів занудьгували в рідному Брісбені, але відкривати нові країни можливості не було – потрібно було підготувати документи і трохи накопичити грошей.
Очікувати паперів з консульств і відсотків за вкладами можна було б біля телевізора з пляшкою пива, але не такі Нільсени. Шарні, як завжди, швиденько накидала маршрут, зібрала похідну аптечку, а Тім прикотив з магазину два велосипеди – наступні п'ять місяців і сім тисяч кілометрів подружжя крутило педалі по безкрайніх просторах Австралії. Потім залишили велосипеди на зберігання родичам, перепакували речі і полетіли до В'єтнаму.
ДОХІД ВІД квартир скромний, підробити вдається не завжди. Шарні нещодавно видала книгу Get Away Worry-Free: Pre-Trip Tips for Long-Term Travel («Відпустка без проблем: як підготуватися до довгої подорожі»), в якій поділилася секретами успішної «нескінченної подорожі», але стану на цьому теж не зробиш.
Через обмеженість бюджету подружжя найчастіше користується громадським транспортом і намагається більше ходити пішки. Ночують зазвичай в недорогих хостелах або готелях, а їжу готують самі або харчуються в дешевих місцевих забігайлівках.
Тім каже, що день подорожі обходиться в середньому в 100 доларів. У Китаї, Центральній Азії та Африці щоденний бюджет сягав 120 доларів.
Чимало витрат пов'язано з візами. На підготовку документів для поїздки по Азії та Африці Нільсени витратили понад чотири тисячі доларів. Нерідко оформлення паперів розтягується на довгі тижні і навіть місяці. «Візу до Гани чекали 10 місяців», – згадує Шарні. Подружжя радить всім мандрівникам заздалегідь готувати всі документи.
У КОЛИШНІЙ Сайгон Нільсени прибули у квітні 2014 року. Зняли будинок, Тім, як завжди, почав підробляти дизайнером через інтернет, а Шарні влаштувалася в одну з місцевих шкіл викладачем англійської мови. Крім того, вона завела другий блог, де розповідає про особливості життя в мегаполісі.
У Хошиміні Нільсени регулярно ходять по кафе і ресторанах, оглядають визначні пам'ятки. Шарні каже, що у В'єтнамі в них багато друзів як серед місцевих жителів, так і серед тих європейців, яких у місті дуже багато.
Весною Нільсени планують злітати до Брісбена за велосипедами і організувати велотур з Фінляндії по країнах Східної Європи. «До осені, коли похолодає, ми вирушимо на Кариби і приєднаємося там до вітрильної регати», – каже Шарні.
У НАСТУПНІЙ подорожі подружжя розраховує відкрити для себе ще щонайменше 20 держав. Цікаво, що вони досі не побували в найбільших країнах: США, Канаді, Росії та Бразилії. «Америка та Канада дуже схожі на Австралію з точки зору культури, тому вони ніколи не були на вершині нашого списку "подорожей мрії"», – каже Шарні. А от Бразилія та Росія в планах значаться.
Можливо, цієї весни або влітку, під час велосипедного туру протяжністю десять тисяч кілометрів, Нільсени все ж відкриють для себе найбільшу країну на планеті.
Тимур ЮСУПОВ.
«Lenta.ru»