Хорватські береги
Хорватія сподобалась туристам одразу і беззастережно. Як тільки закінчилися тепер уже давні військові події, на її береги потягнулися мандрівники з усієї Європи. Країна швидко струсила з себе попіл, залатала діри та оновила готелі, засяявши ще яскравішими барвами. А барви тут справді яскраві: божевільна синь неба, прозора смарагдовість моря, зелень соснових гаїв та всі відтінки червоного, рожевого, теракоти, які дарують пишні зарості бугенвілей та паркових троянд. І ще лілові та блакитні шапки гортензій – величезні, важкі, пишні суцвіття на гігантських кущах.
У Хорватії чудово виходить будь-який відпочинок – і пасивно-розслаблений, і активно-екскурсійний. Тут є старовинні курорти та нудистські кемпінги, давні пам’ятки та новенькі яхти. Це гостинна та доброзичлива країна, наповнена патріархальним шармом та чарівністю старої провінційної Європи, морським вітром та дзвоном дзвонів на італійських кампанілах.
Узбережжя материкової Хорватії ділиться на Далмацію, Ліку та півострів Істрія. На Істрії найкращим місцем для відпочинку вважається Кварнерська Рив’єра, обжита та облаштована ще за часів Австро-Угорської імперії. Найстаріший її курорт – Опатія. Це місто вілл та садів ховається за горами від холодних вітрів, балує своїх гостей м’яким мікрокліматом та майже тропічним буйством природи. Колись тут знаходили літній притулок європейські монархи. Айседора Дункан збудувала віллу «Амалія», а Набоков писав «Весну у Фіальті».
Від Рієки починається узбережжя Примор’я – воно ж Ліка, воно ж гірський хребет Велебіт. Центри узбережжя – Задар та Шибенік – відомі пам’ятками архітектури. У Задарі, наприклад, чудово збереглася величезна романська церква Св. Доната IX століття, у Шибеніку – кафедральний собор, збудований у XV столітті з кам’яних плит. Узбережжя прикрашають національні парки та мальовничі острови – Крк, Раб, Паг. Наприклад, національний парк Крка, який знаходиться на деякій відстані від узбережжя. Серед зелених гір річка Крка то розливається озерами, то скочується пінними водоспадами, реве та гримить, розливає у повітрі аромат чистої води. На острові Висовац посеред річки стоїть францисканський монастир з бібліотекою, туди ходить корабель.
Найдивовижніше місце Ліки – старовинне місто Примоштен. Воно розташоване на острові, з’єднаному з материком вузькою дамбою. Примоштен рівною товстенькою рибкою виплив у море. У найтоншій частині хвоста – міські ворота, на маківці – церква. Континентальна частина обжита туристами: дискотеки, корти, причали з яхтами. Навколо – невисокі гори з лисими кам’яними маківками. Скрізь – кам’яні тераси, розкреслені рівними зеленими квадратами. Це виноградники. У всьому іншому світі виноград вирощують на землі, і тільки в Примоштені – на голих безжиттєвих скелях. Селяни видовбують у них ямки і приносять туди землю, а щоб вітер її не видував, обносять кожну ячейку кам’яною стінкою.
Ще одне цікаве місто – Трогір. Місцеві жителі називають його «маленькою Венецією»: місто лежить на трьох островах. Усюди видні романські вежі, ворота, каплиці, пальми та стрільчасті вікна. Місту більше двох тисяч років, за римлян воно називалося Трогуріум. Головною пам’яткою вважається кафедральний собор, збудований у 1240 році. Його охороняють кам’яні леви.
Але головна хорватська Рив’єра – це прекрасна Далмація. Її світлі гори вкриті темними плямами зелені, як шкури далматських догов, а узбережжя порізане фіордами. Це називається – «далматський тип узбережжя». Тут крихітні пляжі ховаються між скель, а у прозорій воді плавають ліниві каракатиці. Сільські будинки збудовані з каменю, навіть дахи викладені сланцем. На прибережних пагорбах стирчать високі дзвіниці-кампаніли, спускаються до води білосніжні вілли та готелі.
У Далмації є два міста для екскурсій – Спліт і Дубровник. Обидва красиві, стародавні, внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Спліт славиться палацом імператора Діоклетіана, збудованим у IV столітті. Палац – це місто в місті зі своїми стінами, вежами, вузькими вулицями та залитими сонцем площами. У Спліті можна провести всього одну ніч, щоб добре оглянути його і повернутися на пляж.
А от у Дубровнику потрібно провести хоча б тиждень, щоб погуляти його стародавніми брукованими вулицями, посидіти в кафе та ресторанах, послухати Вівальді у Княжому Палаці та джаз у музичному пабі.
* Хорватія межує з Італією, Угорщиною, Боснією і Герцеговиною. Її площа – 56,5 тис. кв. км, море додає ще 32 тис.
* Столиця – університетське місто Загреб з мільйоном жителів.
* Довжина узбережжя по прямій лінії становить лише 800 км, але разом з островами, півостровами, затоками вона сягає 6 тис. км. У Хорватії 1.185 островів.
* Для автомобілістів працює понад 300 обладнаних кемпінгів. У країні 9 національних парків. Найбільш знамениті Плітвіцькі озера, що входять до списку світових природних пам’яток ЮНЕСКО: на 16 озер припадає 92 водоспади. Два головних заповідники – це цілі архіпелаги: Бріуні складається з 14 островів, Корната – з 101. Парки Пакленіца і Риснян – гірські масиви, перший зі скелями та каньйонами, другий з лісами та звірами.
* Для яхтсменів призначені понад тисячу марин на узбережжі та островах. У країні є можливості для лікування. Мінеральні джерела та клініки є на курортах Умаг, Опатія, Цріквениц, Вела-Лошиня, Хвар, Макарска, Вела-Лука.
Країна зелених гір
Чорногорія славиться тим же, чим і Хорватія: незайманою природою, красивими краєвидами, чистим морем. Кажуть, що свою назву країна отримала відтого, що схили її гір вкриті оливковими деревами з чорною корою. Можливо, це ботанічно вірно. Але головний колір, який панує в Чорногорії повсюди – зелений. Зелені долини, зелені пагорби, зелені схили гір – всюди росте, квітне і пахне буйна флора благословенного півдня. Найвідоміші курорти Чорногорії – Будва, Святий Стефан, Херцег-Нові, Ульцинь, Петровац, Сутоморе, острів Ада.
Одне з найприємніших місць Чорногорії – Будванська Рив'єра з центром у місті Будва. Кажуть, що тут колись жив муляр Марко, який кохав прекрасну Олену. Дівчині не дозволили вийти за нього заміж, і тоді вони взялися за руки і кинулися з міської стіни в море. А коли торкнулися хвиль, перетворилися на риб. І чийсь голос промовив: «Нехай двоє будуть як один! - Budu dva». Так виникла назва міста. В домі Марка знайшли камінь, на якому були вирізані дві переплетені між собою риби. Тепер цей камінь стоїть у міському музеї, і за місцевим повір'ям кожен, хто його торкнеться, знайде любов міцну і вічну, як камінь.
Найчарівніше місце Рив'єри – острів-готель Святий Стефан. Це рибальське селище, у XV столітті збудоване на скелястому острівці і сполучене з берегом піщаною косою. Тут все залишилося, як раніше: кам'яні фортечні стіни та низькі будинки майже зливаються зі скелею. У 1970 році його мешканців переселили в нове селище на материку, а з острова зробили готель. Це спокійне і закрите від сторонніх очей місце. Середньовічні будиночки-номери мають окремі входи та власні дворики. Вишуканість старовини, помножена на простоту антуражу, для цінителів виглядають спокусливо. На острові 80 окремих будиночків, 16 номерів-люкс та вілла №188, в якій відпочивали Софі Лорен, Карло Понті, Керк Дуглас, Пітер Устінов, Індіра Ганді, Роберт Макнамара, Елізабет Тейлор, Річард Бертон, Сільвестр Сталлоне, Клаудія Шиффер та Леонід Ілліч Брежнєв.
Ульцинська Рив'єра простяглася в довжину на 30 км, з яких 24 – це піщані пляжі, у тому числі з чорного піску. Найдовший з них називається «Велика Пляжа» і тягнеться на 13 км. Пісок тут містить залишки коралів і має м'який радіоактивний ефект, що лікує артрити та м'язові захворювання. Саме місто Ульцинь – старе і гарне. Улюблена розвага туристів – відвідування барвистого п'ятничного базару.
Біля Ульциню є ще одне унікальне місце – острів Ада. Він виріс із ґрунту, який виносить у море річка Бояна на кордоні між Албанією та Чорногорією. Острів має форму правильного трикутника. На Аді мешкає безліч видів тварин, ростуть незвичайні рослини. Тут люблять відпочивати нудисти. Їх приваблюють 600 га пляжу з м'якого чистого піску, безліч симпатичних бунгало, що стоять прямо на піску, де кожна кімната виходить на море.
На Херцегновській Рив'єрі немає піщаних пляжів, тутешній берег – це каміння або велика галька. Мальовничий Херцег-Нові – місто сонця і садів. Його прикрашають стіни та вежі, збудовані венеціанцями, турками, австрійцями. Багато хто приїжджає сюди завдяки оздоровчому центру «Ігало», який вважається найбільшим у Європі центром хвильової терапії та профілактичної медицини, де лікують ревматизм, артрити, остеопороз та хвороби серця.
У Чорногорії немає приголомшливих пам'яток архітектури. Палаци її царів-Петровичів схожі на великі сільські будинки, заміські резиденції правителів – на скромні дачі. Хіба що римські мозаїки III століття до н. е. в місті Петровац згадуються як пам'ятка. Але той же Петровац – колишній Кастел Ластві («Замок Ластівки») – своїми червоними черепичними дахами серед буйної зелені на крутих схилах здатен зачарувати кого завгодно. Він стоїть у найкрасивішій бухті, під високою горою. Де б ви не опинилися в Чорногорії, ви побачите бірюзове море і високі гори, бухти та фіорди, пальми та кипариси.
Головні чорногорські визначні пам'ятки – природа та дивовижні легенди. Поруч із хорватським кордоном у сушу врізається фіорд завдовжки 32 км – затока Бока Которська. З гори добре видно, як місто Котор оперізує затоку своїми будиночками. А поруч на землі видно серпантин дороги, чітко виписує букву «М». Дорога йде рівниною, і петляти їй нема чого. Просто князь Микола наказав прокласти дорогу так, щоб ті, хто спускається з гір, бачили першу літеру імені його коханої – дівчини Мілени. Давно вже немає ні Миколи, ні Мілени, але водії щоразу, виписуючи букву «М», згадують цю історію.
Популярні екскурсії в надзвичайної краси каньйони Мртвиця, Морача, Сушиця і Тара. Каньйон річки Тари – найглибший у Європі і другий за глибиною у світі (після Колорадо).
* Чорногорія (або Монтенегро) розташована на Балканському півострові, у найпівденнішій частині Адріатики. Площа країни – 13.812 кв. км, населення – 650 тис. осіб. Його складають чорногорці та серби, албанці та хорвати. Чорногорське та сербське населення в основному сповідує православ'я, албанці – іслам, хорвати – католицизм.
* Столиця – Подгориця з населенням 159 тис. жителів. Історичним та культурним центром Чорногорії є місто Цетинє.
* Протяжність морського узбережжя Чорногорії становить 290 км. У країні 117 піщаних, галькових та штучних пляжів загальною протяжністю 73 км.
* Купальний сезон триває 180 днів – з середини травня до кінця жовтня. Вісім місяців на рік середня температура повітря становить +27 градусів. Приблизно такою ж влітку буває середня температура води.