Баклан – птах гордий
Ця історія трапилася пару років тому, і хоча я розповідав її вже не один раз, переконати слухачів у її правдоподібності виходило не завжди! Літній недільний день у яхт-клубі. Більшість тих, хто колись спромігся купити катер або яхту, займаються своїм улюбленим хобі. З фортів повертається 60-футовий човен, на борту три людини.
Я опинився в цей час на причалі і прийняв у них швартови. Картина, яку я побачив, мене трохи здивувала. По-перше, всі троє злегка побиті і сильно подряпані до крові.
Звісно, легкий ступінь сп'яніння міг пояснити їхній зовнішній вигляд, але не до кінця. Синці можна було списати на стан, але подряпини – навряд чи! На запитання: «Хто вас так обробив?», – я почув розповідь, яка в мене досі викликає сміх!
День був гарний, човен стояв на якорі біля форту Овручев. Команда на баку закидала вудки, злегка випивала і кидала чайкам залишки закуски (розповідь потерпілого). Чаєк було багато, закуски, втім, теж. І ось з боку сонця, як і належить ворожому винищувачу, з'явився баклан. Хто не знає – це майже чайка, тільки насправді – ротвейлер з крилами. Чайки кинулися врозтіч, а баклан на бреючому пройшов над нашими рибалками. Все б нічого, але знайшовся один герой, який у стрибку зумів дістати баклана і засадити йому між крил кулаком!
Далі пряма мова: «А він, падлюка, таким мстивим виявився!» Баклан заклав бойовий розворот і напав з тилу на вже забутого про нього героя! Він збив героя з ніг і почав його клювати, допомагаючи собі лапами. Двоє інших рибалок спочатку відсахнулися, але бачачи серйозність намірів баклана не просто поставити синця кривднику, а реально розірвати його в прямому сенсі, кинулися приятелю на допомогу.
Якщо ви думаєте, що птиця здалася і відступила, то ви помиляєтеся! За запевненнями потерпілого, бійка тривала хвилин двадцять! Навіть якщо поділити на два, то все одно птиця гідна поваги. Результат бійки такий: всі в синцях і подряпинах, одяг розірваний, човен у пір'ї та крові. Птицю вони, звичайно, перемогли, навалившись трьома тілами на бідне пернате, але відпустити, пам'ятаючи мстивий характер останньої, вже побоялися.
Щоправда, не знайшли нічого розумнішого, як зв'язати птицю і запхати в рундук. А кормовий рундук, на хвилинку, об'ємом літрів двісті. І кришку закривали майже ногами! Я б може й не повірив розповідям, але баклана бачив власними очима!
Коли я вже був готовий луснути від сміху, а розповідав потерпілий по свіжих слідах дуже колоритно, хтось з новоприбулих на човен поліз чомусь у цей самий рундук. Птиця спробувала вирватися з полону – такого жаху, який спалахнув в очах оповідача, я не бачив давно!
_