Що можуть «викрасти»:
– паролі від соціальних мереж;
– пароль від аматорського сайту (і використовувати його на свій розсуд);
– дані поштових клієнтів (і, можливо, розіслати вірусовмісні «листи щастя» вже вашим друзям та родичам, начальнику або колегам від вашого імені).
Все, аж до особистих фото з архівів, потребує захисту від будь-яких дій зловмисників. І не варто думати, ніби у вас немає нічого цінного – щось неодмінно знайдеться, а заволодівши базами даних з тисяч і десятків тисяч комп'ютерів, хакери можуть непогано заробити. Не дайте їм заробити на вас!
Зараз гідний ліцензійний антивірус можна придбати всього за 50-60 рублів на місяць – ця сума незрівнянна з будь-якими іншими витратами – на транспорт, харчування, навіть на оплату електрики. Все це коштує дорожче, ніж встановлення антивірусу, а висока якість, якої дотримуються багато виробників ПЗ, дозволяє не хвилюватися, що «комп'ютер знову попросить ввести смс».
Вирішувати проблеми заздалегідь у всіх сферах вигідніше, ніж постфактум розбиратися з труднощами. А вчасно оновлюваний антивірус дозволить отримати «вакцину» від новомодного вірусу, що гуляє Мережею, раніше, ніж саму «заразу». Тож і вартість, і складність встановлення ліцензійного ПЗ по суті не є достатнім аргументом «проти» цього платного ПЗ.
Класична «відмовка №32» – це переконаність, що антивірусне ПЗ все одно не захистить від 100% загроз. На жаль, така дійсність – незважаючи на величезний штат програмістів, які постійно оновлюють бази даних вірусів, жоден антивірус не дасть ста відсотків гарантії «непроникнення». Зрештою, є самописні й досить «локальні» віруси, не поширені в Інтернеті. Однак такі механізми, як обчислення за допомогою евристичних методів та інших (аж до постійного моніторингу змін файлів) шкідливого ПЗ дозволяє підвищити захист особистого життя, даних користувачів до максимального технічно можливого рівня.
PR