Німецька економіка бажає краще реалізовувати трудовий потенціал проживаючих у країні мігрантів та потенційних закордонних шукачів робочих місць у Німеччині. Дотепер компетентні відомства не розробляли єдиної класифікації та категоризації іноземних кваліфікацій та освітніх дипломів. Потенційні роботодавці не мали орієнтовних пунктів для розуміння: а що ж реально може претендент на робоче місце із закордонною кваліфікацією? Це ускладнювало трудову адаптацію мігранта та перешкоджало вливанню в німецьку економіку кваліфікованої праці мігрантів.
Самі нові жителі Німеччини виявлялися незаслужено дискваліфікованими. Їхнє минуле трудове життя втратило в Німеччині будь-яку релевантність, що ускладнювало їхню інтеграцію на новій батьківщині. Шкода, що цю невиправдано складну ситуацію політики почали виправляти тільки на заклик промисловості, яка відчуває дефіцит трудових кадрів, а не з власної ініціативи. Але як би там не було, ситуація змінюється на краще.
Федеральний закон про перевірку професійної кваліфікації зобов'язує компетентні відомства перевіряти та оцінювати професійну іноземну освіту та трудовий стаж заявника. Для одноманітності будуть скориговані близько 60 федеральних законів та приписів, що регламентують здобуття різних професій на території Німеччини.
Земельні уряди оголосили про адаптацію земельного законодавства відповідно до федерального закону «Про перевірку професійної кваліфікації». До 01.04.12 таку перевірку відомство було зобов'язане проводити тільки для пізніх переселенців. Закон створив право перевірки «для всіх», скасувавши дискримінацію. Подавати документи на перевірку можуть резиденти Німеччини, країн Європейського співтовариства (ЄС) та інших третіх країн, тоді як раніше таке право надавалося лише громадянам Німеччини або однієї з держав ЄС. Новий закон здебільшого скасує цю прив'язку.
Вирішальним стає зміст навчального плану, успішність та набута кваліфікація, а не громадянство чи походження. Так, наприклад, турецький лікар може практикувати в Німеччині (отримати апробацію), якщо він доведе рівноцінну німецьким лікарям кваліфікацію. Раніше це було неможливо, навіть якщо громадянин Туреччини навчався медицині в одному з німецьких університетів.
Кардинальною новинкою є обов'язок відомства перевірити іноземну кваліфікацію заявника за 350 нерегламентованими професіями. Нерегламентованими вважаються професії, що не потребують особливого допуску до роботи. Представники регламентованих професій, наприклад: лікарі, аптекарі, юристи, медсестри, натуропати, майстри-наставники за професією повинні отримати спеціальний державний допуск (для лікарів це апробація) до здійснення трудової діяльності. Без державного допуску заявник не має права працювати в Німеччині за регламентованою спеціальністю.
Тепер оцінка професійної іноземної освіти та її рівноцінності німецькій кваліфікації проводитиметься за одноманітними критеріями. Це зробить прозорою та зрозумілою набуту за кордоном кваліфікацію, допоможе заявникам, роботодавцям та компетентним відомствам реально оцінити професійну придатність претендента на робоче місце. Не пізніше трьох місяців після надходження повного комплекту документів відомство зобов'язане прийняти рішення за клопотанням про перевірку сумісності. До 01 грудня 2012 року відомство звільнене від тримісячного строку обробки заяви.
Компетентними перевіряючими відомствами залишаться різні земельні установи: професійні палати, державні відомства контролю та видачі допусків. Пропозиція про створення єдиного федерального перевіряючого відомства не знайшла підтримки більшості. Новий закон закликає земельні відомства до кооперації для створення єдиних критеріїв та недопущення місцевого самоправства в процедурі перевірки іноземних дипломів.
Перевіряюче відомство порівняє зміст професійної іноземної освіти з референтними німецькими спеціальностями. Роботодавці та клієнти повинні бути впевнені у збереженні високого рівня професійної німецької освіти. Для резидентів країн, що не входять до ЄС, особливо важливе створення єдиного інформаційного центру, який зможе пояснити процедуру оцінки освіти, назвати компетентні інстанції, допоможе підготувати пакет документів та виступить головним помічником для налагодження перших контактів.
У цьому допоможуть інтернет-сторінки, довідкові телефони, багатомовні інформаційні матеріали. Деякі адреси я можу назвати вже сьогодні. Це Zentralstelle für das ausländische Bildungswesen (ZAB, www.anabin.de), www.netzwerk-iq.de, www.anerkennung-in-deutschland.de. Кількість подібних довідкових адрес зростатиме, інформацію дадуть і регіональні консультаційні центри. Закон зобов'язує місцеві агентства праці консультувати іноземних спеціалістів, які звертаються до них. У структурі Федерального агентства у справах мігрантів та біженців (Bundesamt für Migration und Flüchtlinge, BAMF) обладнано телефон безкоштовної гарячої лінії: + 49 (0) 30-1815-1111, німецькою та англійською мовами.
Закон дає можливість створення єдиних федеральних центрів перевірки певних спеціальностей. Ці структури ще тільки формуються, тому зацікавлені особи можуть довідуватися в Інтернеті про актуальні правила оцінки та визнання іноземної освіти.
Томас ПУЕ,
німецький адвокат.