Колишній прем'єр-міністр Польщі Казимеж Марцинкевич (якого нещодавно на прем'єрському кріслі змінив рідний брат чинного президента Польщі Ярослав Качиньський) поділяв оптимістичний настрій своїх співгромадян: оцінюючи перебування країни в Євросоюзі, він зазначав, що за цей час Польща отримала від Європейського Союзу €2,7 млрд. На думку екс-прем'єра, це позитивно позначилося на макроекономічній ситуації в країні, дозволило наростити експорт та залучити значні інвестиції: за два роки загальний обсяг інвестицій у Польщі (як прямих, так і «портфельних») склав близько $46 млрд.
Тим не менше, відносини Польщі та ЄС виявилися затьмарені низкою серйозних конфліктів. Одним із найзначніших спалахнув під час переговорного процесу щодо бюджету ЄС на 2007-2013 рр. та розміру коштів, що виділяються через так звані структурні фонди ЄС. (Структурні фонди, створені для подолання існуючих між країнами ЄС диспропорцій, є основним інструментом, за допомогою якого відбувається фінансування реструктуризації польської економіки.) Незважаючи на тривалі переговори та дуже серйозний торг, Польща не отримає обіцяні їй спочатку €61 млрд. Значною мірою через жорстку позицію Великобританії сума виплат зменшилася на €2 млрд. І це можна вважати непоганим результатом, адже британці хотіли скоротити розмір виплат ще більше.
Справа закінчилася дипломатичним скандалом, коли в пресу потрапив електронний лист британського посла у Варшаві Чарльза Кроуфорда, де він, роздратований впертістю Польщі та деяких інших нових членів ЄС на переговорах, уїдливо висміяв політичний істеблішмент цих країн. У своєму листі посол запропонував Тоні Блеру зібрати представників «нової Європи», востаннє озвучити перед ними британську пропозицію-ультиматум і дати на роздуми годину часу, завівши та поставивши перед ними на стіл «великий, дешевий та надійний китайський будильник». Після чого, якщо не буде досягнуто згоди, залишити всі гроші собі. Кроуфорд також висловив готовність, якщо буде потрібно, пожертвувати свій власний будильник.
Однак проблеми Польщі в ЄС аж ніяк не обмежуються поділом структурних фондів. Як це не парадоксально, країна відчуває великі труднощі з освоєнням уже виділених європейських коштів. Цифри говорять самі за себе: на 2004-2006 рр. Євросоюз виділив Польщі майже €13 млрд, тоді як на кінець минулого року на рахунки отримувачів було перераховано лише €370 млн, або лише 4,3% від загальної суми.
Справа в тому, що польський уряд досі не зміг створити умови, які б сприяли залученню вже виділених коштів. Основною причиною називають невідповідність польського законодавства жорстким вимогам, що пред'являються до механізму використання коштів Євросоюзу. А структурні фонди ЄС створені для фінансування конкретних проектів за пайової участі самого ініціатора проекту.
Нездатність органів державної влади Польщі в короткі строки створити систему адміністративної підтримки реалізації проектів, що фінансуються ЄС, може призвести до того, що країна просто не зможе використати значні грошові ресурси. Так, наприклад, розмір затребуваних європейських коштів на розвиток транспортної інфраструктури Польщі на кінець минулого року склав лише 0,2%, і це при далеко не бездоганному стані більшості польських автомагістралей.
Окрім бажання Польщі збільшити фінансування по лінії структурних фондів, серйозні розбіжності в ЄС викликало питання про квоти на сільгосппродукцію. Депутат від основної в правлячій коаліції партії «Право і Справедливість» Павел Залевський оцінив розподіл цих квот як «величезну поразку Польщі».
Нагадаємо, що за результатами договору про приєднання до ЄС Польща взяла на себе зобов'язання обмежити виробництво в сільському господарстві певними лімітами. Як зараз стає зрозуміло, за рядом позицій ці ліміти виявилися для Польщі явно заниженими. Така ситуація склалася, наприклад, щодо молока. Представники міністерства сільського господарства Польщі називали квоти на молоко «недостатніми» і намагалися їх збільшити (така можливість передбачається договором про приєднання до ЄС). Однак, безрезультатно...
Схожа історія трапилася і з польським крохмалем. Парадоксально, але Польща – один з найбільших європейських виробників картоплі – через обмеження, що накладаються квотами ЄС, була змушена імпортувати крохмаль. Всі спроби збільшити квоту так само, як і у випадку з молоком, ні до чого не привели. «Перемогою польських депутатів у Європарламенті» назвали рішення, відповідно до якого Польща зможе скористатися залишками квот інших країн, тільки якщо вони не будуть ними повністю вибрані.
Але, мабуть, найсерйознішою проблемою Польщі, яку країні поки не вдається вирішити, навіть увійшовши до Євросоюзу, залишається безробіття. Незважаючи на його невелике зниження в останні кілька місяців, воно все одно залишається на рекордно високому для ЄС рівні – 16,5%. Однак це – середня цифра по країні. Якщо ж подивитися на рівень безробіття по окремих регіонах, то ситуація виглядатиме ще більш гнітючою. Так, наприклад, у прикордонних з Калінінградською областю Бартошицях та Бранево безробіття сягає астрономічних 37% та 38% відповідно. Схожа ситуація і в ряді інших регіонів Польщі. Очевидно, що економічне зростання, яке спостерігається (польський ВВП минулого року зріс на 3,4%), поки що не веде до збільшення зайнятості.
Плачевна ситуація на ринку праці змушує поляків, головним чином молодь, залишати батьківщину в пошуках заробітку. Масовим явищем стала міграція до «старих» країн ЄС, які поступово відкривають свої трудові ринки для нових членів Євросоюзу. За деякими даними, за останні два роки Польщу залишило вже близько 2 млн працездатних громадян. При цьому складається враження, що польська влада свідомо робить ставку на міграцію як на один з основних засобів вирішення проблеми безробіття. У нещодавній урядовій доповіді про стан та перспективи розвитку ринку праці в Польщі автори з великим ентузіазмом відгукуються про нові можливості для працевлаштування поляків в інших країнах ЄС і прогнозують можливе зростання числа виїжджаючих у західному напрямку. Центральні польські видання заповнені емоційними розповідями про щасливу долю тих, хто виїхав на роботу за кордон.
Тут можна згадати ще один уривок із процитованого вище електронного листа британського посла у Варшаві. У ньому він дорікнув Польщі в тому, що уряд Її Величності зумів створити для поляків більше робочих місць у Великобританії, ніж польський уряд – у своїй країні. З цим важко не погодитися.
Важко не погодитися і зі словами колишнього прем'єра Марцинкевича: на його думку, входження до ЄС для Польщі – все ще шанс, далеко не повністю використаний. Чи зуміє Варшава надалі розпорядитися ним краще, ніж у минулі два роки, цілком залежить від здатності правлячої еліти провести необхідні адміністративні реформи та вирішити проблему безробіття.
Олексій ТИМОФЄЄВ.
ІА Росбалт