ЛЮДЯНІСТЬ – ОБЛИЧЧЯ НІМЕЧЧИНИ
Згідно з опитуванням дослідницького інституту Ifo в Мюнхені, лише 7% німецьких фірм прийняли на роботу протягом останніх двох років біженців. В ході дослідження було опитано понад тисячу начальників відділів кадрів, повідомляє Ifo. Найбільше число біженців було працевлаштовано у сфері послуг (28%). Також 34% підприємців заявили, що збираються прийняти на роботу біженців у поточному або у 2017 році. В якості основної перешкоди було названо незнання німецької мови та відсутність необхідної кваліфікації – про це заявили 86% та 46% опитаних.
Але мову можна вивчити, а необхідну кваліфікацію отримати за методом learning by doing, вважає керівник Adidas Герберт Хайнер. «Німеччина – прекрасна країна. Тому ми повинні бути до людей, які потрапили в біду і тікають від війни, особливо уважними та гостинними». Німецький концерн спортивного одягу та ще 35 таких німецьких фірм, як Airbus, Opel, Deutsche Bank, Lufthansa, Telekom, Deutsche Post, Boss, Henkel, Siemens, Bosch, Viessmann, VW та інші, заснували проект «Wir zusammen» («Ми – разом»), який спрямований на інтеграцію біженців на ринку праці.
Кожен допомагає, чим може. ThyssenKrupp пропонує біженцям 300 місць для проходження практики та отримання освіти всередині підприємства. Siemens готовий надати сотні біженців можливість для стажування, Deutsche Post – аж тисячі. Clifford Chance надає безкоштовні мовні курси, Airbus Group надає безоплатну медичну допомогу. Співробітники Adidas, окрім реалізації пілотних проектів з працевлаштування біженців, займаються з ними навіть спортом.
Opel теж не відстає і співпрацює з Земельним урядом землі Гессен, Федеральною службою праці, організацією Initiative Joblinge та проектом papagei.com і підтримує менторську програму IN CHARGE, завданням якої є успішне впровадження біженців на ринок праці. Програма орієнтована на біженців, які володіють на базовому рівні німецькою мовою, а також із вже схваленою заявою на надання притулку. В рамках проекту влаштовуються тандеми та мовні курси, а протягом 12 тижнів проводяться тренінги та семінари з працевлаштування, правильного заповнення документів та підготовки до співбесіди при влаштуванні на роботу.
«Біженець. Помічник. Це не ті категорії, якими потрібно керуватися. Ми всі люди. І саме людяність має залишатися обличчям Німеччини. Ми вже провели успішно понад 100 тандемів та курсів з працевлаштування і виходимо з регіонального рівня на національний», – розповідає про плани Карл-Томас Нойманн, головний виконавчий директор Opel.
Нещодавно DZ Bank в рамках програми «Wir zusammen» запропонував 50 місць для проходження практики на підприємстві. «Тут виграють обидві сторони, оскільки інші традиції, інший менталітет збагачують нашу власну культуру», – сповнений оптимістичних надій Вольфганг Кірш, голова управління DZ Bank Group.
ЛІДЕРИ ІНТЕГРАЦІЇ
Деякі проекти почали реалізовуватися ще з минулого року. Так державна залізнична компанія Німеччини Deutsche Bahn у листопаді взяла в Мюнхені на переучування 15 біженців, які мають навички в галузі електротехніки. Досвід інтеграції виявився успішним, тому у 2016 році Deutsche Bahn планує надати близько 300 місць для навчання молодих людей, які не мають професійної освіти. На початку 2016 року за програмою Chance Plus біженці отримали 35 місць у Мюнхені, Берліні та Гамбурзі. Програма включає в себе дуальну освіту та інтенсивні курси німецької мови. Також є програма для новоприбулих з досвідом роботи в електроніці – у Deutsche Bahn вони можуть вивчити німецьку мову, протягом 28 місяців вдосконалити свої навички та підвищити кваліфікацію, а потім отримати повноцінну роботу.
«Ми пропонуємо новоприбулим повноцінну інтеграцію в ринок праці Німеччини. Практика, підвищення кваліфікації та паралельне вивчення німецької мови – це ідеальний вихід із ситуації, коли біженцям потрібно швидко надолужувати і те, й інше», – вважає Ульріх Вебер, начальник відділу навчання та розвитку персоналу Deutsche Bahn.
У листопаді Daimler взяв на практику біженців різного віку – від 20 до 51 року. Протягом 14 тижнів вихідці з Афганістану, Гамбії, Нігерії, Пакистану, Сирії та Еритреї знайомилися з виробничими процесами на заводі, що випускає легкові автомобілі Mercedes-Benz, і в невеликих групах по 10 осіб вчили німецьку мову. Моральні та фінансові вкладення виправдали себе, – новоприбулі співробітники успішно справляються із завданнями, і в першій половині 2016 року Daimler пропонує вже 300 місць для практики, а також 50 місць для професійного навчання на підприємстві.
Вже у лютому брали участь у програмі 40 новоприбулих біженців. «Але для нас важлива не професійна, а соціальна інтеграція, тому в рамках проекту «Brückenpraktikum für Flüchtlinge und Asylbewerber» ми кооперуємося також з Федеральним агентством зайнятості та регіональними центрами з працевлаштування. Біженці отримують базові знання за профілем підприємства, відвідують щоденно курси німецької мови та проходять інтеграційний курс», – ділиться Дітер Цече, голова управління Daimler.
ОСВІТИ БІЖЕНЦЯ ЗМОЛОДУ
Біженці приїжджають з дітьми та підлітками, яких треба вчити, а старшокласників поступово інтегрувати в ринок праці. Так Lufthansa допомагає біженцям адаптуватися до нової освіти та оволодіти знаннями і навичками чужої ментальності. Авіакомпанія спільно з Help Alliance та Гамбурзьким союзом Basis&Woge ініціювала ще у жовтні 2015 року проект, метою якого є післяшкільне навчання дітей біженців у Державному ремісничому будівельному училищі (Staatliche Gewerbeschule für Bautechnik). Будучи ще школярами, майбутні студенти отримують індивідуальні рекомендації, який напрямок освіти відповідає їхнім інтересам та здібностям, а також дізнаються, як правильно оформити документи для вступу до училища.
«При якісній інтеграції біженців нам нічого не загрожує, окрім збагачення культур. Все ж це історія про те, як у запропонованих обставинах не себе захищати, а себе створювати, і ми можемо впоратися і з проблемами, які виникнуть після прийому біженців. Будь-яку людину можна підтягнути, і ми разом над цим працюємо», – натхненна Беттіна Фолкенс, керуюча відділом «Персонал і право» в авіакомпанії Lufthansa.
Тисяча співробітників Deutsche Bank також інтегровані в програму з інтеграції біженців: надають їм допомогу у заповненні бланків та оформлюють рахунки. Крім того, Deutsche Bank фінансово підтримує курси німецької мови, організовує стипендії для школярів з міграційним минулим, а також надає приміщення для освітніх курсів у Кронберзі.
Молодіжна програма «Think Big» від Telefónica Deutschland орієнтована на молодь від 14 до 25 років. Молоді люди в рамках програми здійснюють всілякі проекти на тему «Втеча» («Flucht»), в яких беруть участь самі біженці. Організовуються зустрічі з відомствами та міністерствами, різні дискусії, а також проводяться культурно-розважальні заходи, щоб новоприбулі школярі та студенти змогли швидше адаптуватися до країни.
Але не тільки окремі підприємства допомагають біженцям, створюються також цілі сайти з пошуку роботи для біженців. Наприклад, онлайн-біржа праці для біженців Workeer, яка була розроблена двома студентами – Давидом Якобом і Філіппом Кюном, – почала роботу в тестовому режимі ще в липні. Зараз там представлено понад 2000 практик і робочих місць для біженців, більша частина в IT-середовищі та в інженерії із зарплатою від 2000 до 6000 євро – саме в цих середовищах мова другорядна, оскільки важливі саме професійні знання.
Освітній центр Arrivo Berlin організовує освітні семінари в рамках програми «Біженець – не професія», в ході яких новоприбулі отримують нові професійні навички для роботи в ремісничих професіях. Понад 200 підприємств співпрацюють з цим центром, а досвідчені співробітники навчають біженців таким спеціальностям, як столяр, пекар, кондитер, механіки автомобілів та вантажівок, ювелір і кравець. Але на цьому вибір не обмежується, наприклад, компанії з водопостачання Fleurop або Vattenfall теж навчають нових співробітників.
«Те, що в ремісничих професіях не вистачає рук, – реальність. Багато потенційних місць для навчання нових кадрів не зайняті навіть наполовину, відсутня мотивація працювати в подібній галузі. Тож підприємства не тільки благородно надають нові місця біженцям, а й заповнюють дефіцит співробітників», – пояснює Йона Кріг, співробітник Arrivo Berlin.
«БІЖЕНЕЦЬ – НЕ ПРОФЕСІЯ»
Німеччина здасться, можливо, «обітованим краєм» для біженців, але насправді це не зовсім так. Всі існуючі проекти для інтеграції біженців на ринок праці – це крапля в морі, тому що місць і можливостей набагато менше, ніж людей із Сирії, Афганістану або Марокко. Багато підприємств, за словами Кароли Буркерт, співробітниці Інституту ринку праці та досліджень зайнятості, після закінчення воєнних дій повинні будуть повернутися на батьківщину. Саме цей факт відлякує підприємства від співпраці з центрами зайнятості біженців. Все ж навчання та інтеграція в робочий процес, курси німецької мови коштують великих грошей, які, на перший погляд, можуть ніколи не окупитися.
«Я б не вважала вкладення коштів в освіту біженців марною тратою. Вони мають право закінчити тут освіту, якщо вже почали навчатися, будь то школа, університет, професійне училище. Якщо біженці працюють, вони можуть залишитися ще на два роки, навіть якщо їхня країна походження більше не буде оголошена небезпечною зоною. Все це законодавчо ще поки не врегульовано, але стоїть на порядку денному. Після всіх отриманих знань та досвіду вони зможуть повернутися на батьківщину і продовжити розвивати свою країну», – впевнена Карола Буркерт.
Друга проблема – оформлення документів, яке може тривати від кількох місяців до року. Без дозволу на роботу, який біженці отримують тільки через три місяці після дозволу на притулок, ніхто не має права навіть мити підлогу в сусідній закусочній. Дуже ризиковано навчати німецької мови біженця і влаштовувати його на навчання в компанії, якщо він поки не отримав схвалення на проживання на території Німеччини. «Зараз обговорюється питання, чи навчати німецької мови всіх новоприбулих одразу після їх реєстрації на кордоні, незалежно від того, чи отримали вони вже притулок чи перебувають на стадії очікування, – розповідає пані Буркерт. – Адже біженці місяцями нічого не роблять тільки тому, що ні на що не мають права. Цю проблему треба терміново вирішувати».
На думку Кароли Буркерт, є ще одна істотна проблема: біженці старші 40 років мають мало шансів бути інтегрованими в німецьке співтовариство. Крім того, досі не вироблена єдина система впровадження біженців на робочий ринок – надто різноманітний склад новоприбулих. Серед біженців є хороші фахівці, а є ті, хто навіть школу не закінчив – розкид справді величезний. Молодь освічена краще, ніж ті, кому за 35 років, але кількість біженців, які закінчили середню освітню ступінь, досить невелика – 30%.
Більше того, наприклад, у Сирії зовсім інша освітня модель, сирійські сертифікати та дипломи важко проходять у Німеччині процедуру визнання, а багато біженців і без них приїхали – коли біжиш від війни, то навряд чи думаєш про те, щоб захопити університетський диплом. Доводиться вірити їм на слово або починати все з нуля.
«З точки зору німецької економіки лише німецька освіта є найкращою. Тим не менш, біженці з закінченим вишем на батьківщині мають деякі шанси пройти процедуру визнання їхніх дипломів та сертифікатів – правда, тут нам допомагають поки що тільки IQ-програми, щоб перевірити компетенцію нових спеціалістів, – стверджує Йона Кріг. – Але всі ці проблеми вирішувані, адже більшість біженців дійсно хочуть і можуть працювати, бажають швидше стати на ноги та піклуватися про себе самостійно. З такою мотивацією та спільною роботою уряду, підприємств і фірм, громадянських ініціатив ми зможемо зробити інтеграцію ще успішнішою».