Прес-секретар американського МЗС Стюарт Патт, з яким розмовляв кореспондент газети, запевняє, що комп'ютерний формат запроваджено не для обмеження, а лише для зручності обробки заяв і він цілком себе виправдовує: зокрема, скорочення кількості заяв свідчить не про те, що охочих стало менше, а про те, що вони перестали «про всяк випадок» надсилати два-три заяви.
Однак Держдеп не враховує, що далеко не всі охочі в слаборозвинених країнах мають доступ до сканера, комп'ютера і, головне, Інтернету, необхідних для подання заяви. А дехто просто злякався, що його дані опиняться «в комп'ютері» - особливо ті, хто вже нелегально перебуває в США. Стюарт Патт присягається, що дані збираються не для депортації і не для передачі «набік». Однак коли журналісти «притиснули його до стіни», визнав, що не може заперечувати - за певних обставин особисті дані можуть бути передані до створеного після 11 вересня Міністерства національної безпеки.
Щасливими переможцями лотереї на отримання green card щороку стають 110 тис. осіб, переважно з країн третього світу. Однак приблизно половина з них з тих чи інших причин не встигає виконати в потрібний термін необхідні процедури та потрапити до США.