Про особливості цієї програми кореспонденту «Иностранца» розповідає співробітниця Міністерства праці та соціального забезпечення Чехії Віра ІВАНОВИЦОВА.
- Пані Івановицова, ваш проект уже реально працює?
- Так, він запущений ще 28 липня.
- І скільки за цей час надійшло заявок?
- Ми отримали 126 заяв, з них 100 від болгар, 21 від казахів і п'ять від хорватів. Відбір пройшли 114 осіб.
- Чому взагалі знадобився такий проект?
- Тому що населення Чехії зменшується, і країні бракує кваліфікованої робочої сили. Як не парадоксально, при нинішньому безробітті нам потрібні іноземні працівники. Крім того, співробітники Міністерства праці та соцзабезпечення порахували, що до 2030 року на нашому ринку праці буде недобір у 420.000 осіб. Це дуже багато. Метою проекту, звичайно, не є повна компенсація всіх цих недостатніх робочих рук. Але це один із заходів у загальній трудовій політиці.
- Чому були обрані саме ці три країни?
- Це тестовий, пробний проект. Зараз триває його перша фаза - спроба налагодити загальний механізм роботи, технічну та адміністративну сторону. Це означає, що нам доводиться обробляти величезну кількість нових для нас документів. Якби ми одразу включили в проект якусь країну, багато громадян якої вже й так працюють у Чехії, ми б просто не впоралися з таким обсягом роботи. А вихідців із цих трьох країн у нас відносно мало. На території Чеської Республіки до старту проекту проживало і працювало близько 1.200 болгар, 54 казахи і 60 хорватів. У постанові йдеться, що в проекті можуть брати участь громадяни цих трьох країн, у яких є дозвіл на працевлаштування (його має для них отримати чеський роботодавець) і віза на термін понад 90 днів - тобто не гостьова чи туристична, а робоча чи студентська. Це - обов'язкові умови.
Цього року проект відкритий для 300 осіб: 150 буде обрано із заявників, які вже перебувають і працюють у Чехії, і 150 - із тих, хто подав заяви в Алмати, Софії та Загребі. Цього разу, оскільки почали ми тільки в липні, проводилися два відбори - один був у жовтні, інший - на початку січня. І з усіх закордонних заявників був прийнятий лише один - з Казахстану. Це не дивно: щоб подати заяву на імміграцію, іноземець повинен знайти роботу в Чехії. А це зовсім не просто. Роботодавець, наймаючи іноземця, повинен довести, що він не може найняти на те саме місце чеського працівника.
На відміну від нинішньої практики, коли іноземець, який працює в Чехії, може подати клопотання про ПМП лише після спливу десяти років, учасник програми отримує це право через два з половиною роки. Крім того, іноземець, який втратив роботу в Чехії, автоматично втрачає і візу. Участь же в проекті дає йому місяць на пошук нової роботи.
- Усього лише місяць?
- Так, це невеликий термін, але ми знаємо, що й він значно полегшує життя іноземцям.
- А через скільки років після отримання постійного проживання можна отримати громадянство?
- Через п'ять.
- Чи не здається вам, що складається парадоксальна ситуація: ви говорите, що програма потрібна для залучення до Чехії кваліфікованої робочої сили, але при цьому вона розрахована в основному на тих іноземців, які вже офіційно працюють у Чехії?
- Справедливе зауваження. Програма справді була прийнята для залучення робочої сили. Зараз на підставі дозволу на працевлаштування в Чехії працює близько 45.000 іноземців. І це - капітал. Ці люди вже інтегровані в чеське суспільство, вони платять податки, страховку. І було б вкрай несправедливо не включити їх у проект. Але брати участь у ньому можуть лише ті з них, хто доведе, що 28 липня 2003 року вони легально проживали в Чеській Республіці. В іншому разі їм доведеться подавати заяву на батьківщині.
- Але й ті, хто подає заяву у себе в країні, повинні мати дозвіл на працевлаштування в Чехії?
- Обов'язково. Єдина поблажка: консульства приймають від іноземців заяви на імміграцію одночасно із заявою на робочу візу. Але в проект вони включаються лише після отримання візи.
- Виходить, що нових-таки людей ця програма не приваблює?
- Ну чому ж? У нинішніх умовах багато хто просто не поїде до Чехії, знаючи, що їм доведеться чекати на ПМП 10 років, - це занадто довго. Уявіть собі, людина хоче поїхати за кордон, їй подобається Чехія - це країна близька їй мовою і культурою. Але вона думає: «Чекати на вид на проживання десять років? Ні, поїду-но я краще працювати до Німеччини». Тепер нам є що їй запропонувати.
- Коли планується включити в проект інші країни?
- Мабуть, наступного літа, коли проект пропрацює рік. Які країни увійдуть? Це залежить не від того, подобається нам країна чи ні, а від того, скільки анкет ми зможемо обробити. Але вже через п'ять років у програмі зможуть брати участь усі країни. До речі, одна зі змін, яку ми точно внесемо в проект, це те, що студенти, які навчаються тут, не будуть зобов'язані, як нині, їхати після закінчення вузів на батьківщину, звідти шукати в Чехії роботу, а потім подавати заяву. Вони зможуть це зробити, перебуваючи в самій Чехії.
- На кого в основному розрахована програма?
- Наш ідеальний кандидат - людина віком від 23 до 35 років з вищою освітою, а ще краще - кандидат наук, який має двоє дітей і дружину (чоловіка) також з вищою освітою.
- Чи не виходить так, що люди, які подають заяву на програму з-за кордону, спочатку перебувають у гіршому становищі, ніж ті, хто вже працює в Чехії? Адже за тривалість перебування в країні теж нараховуються бали.
- Ні, тому що квоти для тих, хто подав заяву в Чехії та за кордоном, - окремі. Ще раз повторю: йдеться виключно про кваліфікованих працівників, які пов'язують із Чехією свої довгострокові плани. Наша програма розрахована на людей, які хочуть інтегруватися в чеське суспільство. Але інтегруватися - не обов'язково означає асимілюватися. Ми зацікавлені в культурному різноманітті Чехії.
- Чи є перелік пріоритетних професій?
- Спочатку ми хотіли його ввести, але потім вирішили цього не робити. Ринок праці - сфера дуже динамічна. Крім того, в Чехії його структура сильно відрізняється в регіонах. Ми вивчили закордонні моделі й побачили, що введення переліку пріоритетних спеціальностей може мати негативні наслідки. Наприклад, США якось оголосили про набір медичного персоналу з Філіппін. І тут же в самих Штатах різко впала кількість охочих навчатися в медичних школах - абітурієнти вирішили, що через приплив філіппінців медикам буде складно знайти роботу і впадуть зарплати. Ми не хочемо допустити такої помилки.
- Які переваги мають ваші імміграційні програми перед імміграційними програмами, що вже існують або готуються в інших країнах? Що змусить людей обрати Чехію, а не, скажімо, Канаду чи Німеччину?
- Ми реалісти й чудово розуміємо, що в нас немає жодних конкурентних переваг перед країнами типу Канади, США чи Німеччини, окрім особистого бажання людини жити саме в Чехії. Ми думаємо, що до нас, можливо, охочіше поїдуть люди з близькими мовою та культурою. Мабуть, головна перевага нашого проєкту - це те, що ми перша країна колишнього східного блоку, яка робить щось подібне. Зупинити імміграцію не можна. Чим сильніше обмежена легальна імміграція, тим вища нелегальна. Тому девіз нашого проєкту - «Легальна імміграція, відкритий шанс».