Текст уже переданий для ознайомлення іншим членам правлячого кабінету; міністр внутрішніх справ серйозно розраховує на схвалення його протягом першого кварталу і затвердження Бундестагом і Бундесратом до літніх канікул.
Мета проєкту звучить гордо: протидіяти проституції, шлюбам з примусу та нелегальному проникненню іноземців до Німеччини. Механізми реалізації задуманого обрано, однак, доволі оригінальні та, за деякими оцінками, навіть антиконституційні. Зокрема, такі, що суперечать статті 6 Основного закону ФРН про захист сім'ї. Як вважає Вольфганг Шойбле, заради боротьби зі шлюбами з примусу необхідно підняти вікову межу претендентів на возз'єднання сім'ї до 21 року. «Тільки так можна знизити ризик для молодих іноземок потрапити в рабство», – йдеться у відповіді прес-служби МВС на запит журналу Spiegel.
Можливо, міністр у чомусь правий: чим старша «дівчина на виданні», тим важче батькам відвести її під вінець (або що там – у мечетях?) без згоди. Тільки от питання: а чи так уже необхідно узаконювати шлюбні стосунки з малолітками, яких легко ввезти до Німеччини як дітей, онуків тощо? І віддати хтивим старим або утримувачам гаремів, так би мовити, напрокат? «Підвищення вікової межі заміжжя жодним чином не може зупинити злочинну тенденцію торгівлі неповнолітніми», – упевнений голова Турецької громади Німеччини Кенан Колат, який вважає, що «найближчим часом ця ідея стане предметом численних судових справ». Подібну точку зору висловлює колишній член Конституційного суду ФРН Бертольд Зоммер, який наголошує на відсутності різниці між «суто німецькими та міжнаціональними шлюбами» – а вони, шлюби, «мають охоронятися державою, але не руйнуватися нею»!
Про те, що плани МВС суперечать Конституції, заявили голова «зелених» Клаудія Рот, експерт ВДП з внутрішньої політики Макс Штадлер і віце-шеф фракції Лівої партії в Бундестазі Петра Пау. Натомість товариш Шойбле по консервативному блоку, парламентський спікер ХДС/ХСС Вольфганг Бозбах гаряче привітав ініціативу МВС, уточнивши, що «уряд зовсім не збирається узаконювати мінімальний вік вступу до шлюбу», але лише готовий «боротися проти кримінального феномену торгівлі людьми», і пообіцявши міністру всіляку партійну підтримку.
Підемо далі за списком ключових зобов'язань Вольфганга Шойбле. Заборонити возз'єднання сім'ї, якщо чоловік/дружина «ззовні» недостатньо володіє письмовою німецькою мовою! Його попередник на міністерській посаді соціал-демократ Отто Шилі збирався запропонувати щось подібне (щоправда, йшлося про освоєння «елементарних навичок усного мовлення»), але не встиг, будучи поваленим. Риторичне питання: чому з мовної точки зору важче в'їхати до Німеччини, ніж отримати німецьке ж громадянство? (Згідно з нещодавнім рішенням Конституційного суду, щоб стати німцем, достатньо лише говорити німецькою, не обов'язково – писати.) «Категорично відмовляти у наданні посвідки на проживання тим, хто вступає у фіктивні шлюби», – пропонує проєкт Шойбле. Природно, все з тією ж благою метою – протидіяти торгівлі живим товаром, тобто продажу псевдодружин у публічні будинки. Не зазначено, втім, у документі, ступінь ризику стати повіями за примусом чоловіків-іноземців. Але, гадаю, додаткові інструкції МВС не змусять себе чекати.
Уся ця історія, покликана свідчити про «твердий курс» нинішнього уряду на боротьбу з нелегальним в'їздом, приурочена до набрання чинності загальних положень ЄС про регулювання міграційних процесів. Щоправда, у цих положеннях немає, наприклад, жодного слова про ідею пана Шойбле надати держустановам більше повноважень у сфері депортації, згідно з якою приймати відповідне рішення про арешт підозрілих осіб і якнайшвидше виселення їх з країни зможуть навіть співробітники відомств у справах іноземців, і до того ж без жодного судового рішення. А голландська ініціатива пов'язувати процес возз'єднання сімей зі ступенем мовної освіти взагалі ще не випробувана, оскільки діє менше року. Тож якщо дочитати законопроєкт до кінця, цілком можна погодитися з твердженням ліберала Штадлера про використання Шойбле програми ЄС як «приводу для перекроювання різних сфер життя Німеччини на кшталт того, якими їх бачить ХДС/ХСС».
Єдине, мабуть, що справді передбачено в загальноєвропейському масштабі – це створення біометричної бази даних на іноземців, які живуть у країні, та депортованих. «На вимогу» кожен з них має відтепер залишати на згадку МВС свій фотознімок, доступ до якого через Інтернет без спеціального дозволу зможуть отримати будь-які юридичні та правоохоронні структури. І тут німецький міністр готовий перевиконати план: 30 млн портретів обіцяє він зберігати в єдиному реєстрі – цікаво, звідки він збирається взяти таку кількість іноземців?
На думку «лівої» Петри Пау, ініціатива МВС означає, що «кожен іноземний громадянин автоматично потрапляє під підозру як потенційний злочинець», і є певною «презумпцією винуватості» для всіх, народжених за межами Німеччини. «Зелені» мають намір відреагувати на «антиінтеграційний сигнал» поверненням до теми надання іноземцям, що живуть у ФРН, активного і пасивного виборчого права на комунальному рівні. Вільні демократи вимагають «дебюрократизувати» положення про в'їзд до країни для висококваліфікованих спеціалістів. Тобто, кожна з великих партій уже якось встигла відзначитися у своєму нерозумінні новаторства Вольфганга Шойбле. Але що ж партнери ХДС/ХСС по «великій коаліції»? А соціал-демократи, в принципі, особливо не заперечують консервативному міністру. Так, бурчать тихенько. «Політично релевантним законопроект стане лише після узгодження його з СДПН, – каже експерт партії з внутрішньополітичних питань Дітер Віфельшпюц. – Ми з ХДС/ХСС єдині в цілях, але не в інструментах». Допускаючи, що підвищення вікової межі для возз'єднання сім'ї «нерозумне», він при цьому стоїть на твердій позиції: «Примусові шлюби – не дрібниця! Це серйозний злочин, порушення прав жінок», і уточнює лише, що «перед лицем значущості цієї проблеми» німецькі соціал-демократи «не дозволять диктувати собі часові рамки».
Тобто, головне не поспішати. Адже лише першу річницю «справді сучасного» Закону про імміграцію відзначаємо ми сьогодні. І пам'ятаємо ще, як СДПН, що стояла біля його витоків, обіцяла до підписання коаліційного договору з ХДС/ХСС «розвивати прогресивні тенденції міграційної політики». Втім, ПДВ вона теж обіцяла не підвищувати, поки з поганою компанією не зв'язалася. А за компанію, як відомо, і «червоні» чорніють.
З моменту набрання чинності 1 січня 2005 року Закону про управління та обмеження імміграції в'їзд до Німеччини різко скоротився. У рамках програм федерального Агентства з праці німецьку Green Card – вид на проживання для висококваліфікованих спеціалістів – отримало, за поки що неостаточними підрахунками, менше 1.000 осіб. Для порівняння: у 2004 році піднімати німецьку економіку приїхало 2.200 зарубіжних експертів і 3.800 менеджерів.
Кількість шукачів політичного притулку у 2005 році знизилася до рівня 1983 року. Усього подано 28.914 заяв (на 18,8% менше, ніж у 2004-му), задоволено з них лише 0,9%.
За даними МВС, особливо сильно скоротився приплив єврейських біженців із країн колишнього СРСР: з 11.208 у 2004 році до 5.968 у 2005-му.