Федеральне агентство з праці допомагає забезпечити біженців роботою
Як повідомляє Deutsche Welle, респондентами репрезентативного дослідження стали 2800 мігрантів з Афганістану, Сирії, Іраку, Еритреї, Ірану та Шрі-Ланки. Більшість опитаних – чоловіки молодше 35 років, які подали заяву на отримання політичного притулку в період з 2007 по 2012 роки.
Незважаючи на те, що опитування проводилося у 2014 році, один з авторів дослідження Сюзанне Ворбс вважає, що його результати допомагають зрозуміти сьогоднішню ситуацію з біженцями. Адже значна частина опитаних – вихідці з Сирії, Іраку та Афганістану. Мігранти звідти становлять основну частину біженців і на сьогодні. «Ми вважаємо, що на основі дослідження можна зробити висновки про потреби громадян цих країн, які прибули до Німеччини у 2015 році», – каже Сюзанне Ворбс.
На момент опитування більше однієї третини біженців вдалося працевлаштуватися. Найбільш поширеними виявилися як професії, що не потребують додаткової освіти – вантажники, прибиральники та продавці в ресторанах швидкого харчування, так і ті, що передбачають наявність спеціальної кваліфікації – далекобійники, пекарі, кондитери та м'ясники. Менше 20 відсотків, хто отримав роботу, влаштувалися на вищі посади, що потребують вищої освіти.
Ці дані, разом з аналізом інформації про рівень освіти респондентів, дозволили авторам дослідження припустити, що нерідко людям, які отримали притулок у Німеччині, не вдається знайти роботу, що відповідає їхній спеціальності. В результаті лише 41,7 відсотка переселенців задоволені своїм місцем роботи. При цьому сімейна ситуація, стан здоров'я, житлові умови та коло спілкування влаштовують понад 70 відсотків з них.
На думку Ворбс, проблеми, з якими стикаються біженці під час пошуку роботи в Німеччині, є наслідком цілого комплексу причин. Безсумнівно, одна з найважливіших – знання німецької мови. Інша складність полягає в специфіці ринку праці ФРН, де склалася жорстка система сертифікації фахівців. Іншими словами, іноді виявляється, що мігранти, які здобули ту чи іншу освіту на батьківщині, не в змозі підтвердити свою кваліфікацію відповідними документами. «Важливо, щоб у таких випадках компетентні біженці все ж мали можливість застосувати свої навички на ринку праці», – вважає Сюзанне Ворбс.
Не варто випускати з уваги й той факт, що через відсутність практики багато професійних навичок втрачаються за кілька років поневірянь по таборах для біженців та очікування розгляду клопотання про отримання політичного притулку. Також Сюзанне Ворбс зазначає, що не останню роль відіграє й певний скептицизм роботодавців щодо мігрантів.
За словами автора дослідження, її особливо вразила висока мотивація біженців інтегруватися на ринку праці. Бажання працювати висловили 90 відсотків опитаних, причому жінки лише трохи відстають за цим критерієм від чоловіків. Згідно з дослідженням, професійний успіх і хороший заробіток, щоб забезпечити сім'ю, – основна мета більшості мігрантів. Деякі з опитаних окремо підкреслили, що не хочуть залежати від державної підтримки.
Крім того, згідно з дослідженням, багато переселенців відчувають вдячність за можливість жити в Німеччині. «Навіть ті, хто зіткнувся з труднощами, пов'язаними, наприклад, з житловими умовами або з роботою, дуже вдячні за те, що мають право бути тут і жити в мирі та безпеці», – підкреслює Сюзанна Ворбс. Хоча, розповідаючи про свої бажання, про вдячність згадали лише шість відсотків біженців, майже половина з них написали в графі «Примітки» в кінці опитувальника приблизно такі слова: «Ця країна дуже багато для мене зробила і повернула мені оптимізм».