Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Інтеграція

Чим лікуються балкани

Балкани стають центром медичного туризму для європейців

Балкани поступово стають центром медичного туризму для жителів Європи, повідомляє Bloomberg. За словами співрозмовників агентства, в останні роки потік туристів з Європи та США в країни регіону постійно зростає, при цьому більшість з них їде на Балкани за недорогими та якісними медичними послугами.

Основними країнами – постачальниками якісної та недорогої медицини для європейців на сьогодні є Румунія, Болгарія, Хорватія, Сербія та Угорщина. Незважаючи на серйозні збитки від економічної кризи 2008 року, за останні роки ці держави інвестували великі суми в будівництво та обслуговування мережі сучасних стоматологічних клінік та центрів пластичної хірургії, а також лікарняних комплексів.

Крім залучення клієнтів з Європи та США, розвиток сучасної медицини має допомогти балканським країнам зменшити відтік кваліфікованих працівників галузі. На сьогодні близько 70% румунських лікарів працюють у державних установах, а для Хорватії цей показник становить 90%. Середньорічний рівень їхніх зарплат становить $20 тис., тоді як у Німеччині цей показник дорівнює $82 тис. Це призводить до масштабної трудової міграції балканських медпрацівників до країн Західної Європи.

Так, після входження Румунії до ЄС у 2007 році країну покинули понад 25 тис. докторів та 15 тис. медпрацівників. У 2013 році з Болгарії виїхали 600 працівників галузі, а Хорватія втратила понад 500 докторів.

Однак масштабні інвестиції в охорону здоров'я сьогодні дозволяють серйозно підвищити прибутковість балканських медустанов. Для збільшення обсягів медичного туризму та зменшення відтоку кадрів хорватський уряд навіть створив спеціальний наглядовий орган – Інститут медичного туризму, керує яким помічник міністра охорони здоров'я Хорватії Міліженко Бура. За його словами, вже сьогодні європейські пацієнти хорватських клінік приносять близько 1,5% загальнорічного доходу від туризму, що дорівнює $8,8 млрд.

«Найближчими кількома роками цей показник може зрости до 5%», – вважає Бура. Він також зазначив, що за умови поступального розвитку галузі хорватські медичні працівники повернуться працювати на батьківщину. «Чудовий хорватський клімат у поєднанні з найсучаснішими технологіями в наших приватних клініках та найвищим рівнем кваліфікації наших докторів дає країні неймовірний потенціал для розвитку медичного туризму», – підсумував Бура.

Жителька американського міста Дабек Еліс Долфін розповіла, що дуже задоволена якістю хорватських медичних послуг. «Дуже дешево я отримала відпочинок та неймовірну за якістю стоматологічну допомогу. На батьківщині це коштувало б мені понад $45 тис.», – підкреслила вона.

Подібна ситуація спостерігається і в Румунії. У 2014 році медичний туризм приніс до бюджету країни понад $250 млн, а загальна кількість європейських клієнтів румунських клінік до кінця 2015 року може скласти понад 500 тис. осіб. «Цей показник може навіть збільшитися, якщо плани з будівництва медичної інфраструктури будуть виконані», – зазначає керуючий директор агентства Seytour SA Андрей Наца.

Хірургічний асистент Отилія Флореску, вже сім років практикуюча в Італії, також відзначила різке піднесення якості та прибутковості румунської охорони здоров'я. «Багато з моїх клієнтів їдуть за стоматологічними та хірургічними послугами до Румунії, оскільки там відмінна якість медицини, а ціни майже вдвічі нижчі», – заявила вона.

Угорський уряд з 2012 року вклав у медицину понад $76 млн, зосередившись на модернізації спа-курортів та стоматологічних клінік. У результаті у 2013 році кількість медичних туристів зросла до 2 млн, при цьому більшість з них відвідали Угорщину заради термальних джерел.

«Розвиток приватного сектору охорони здоров'я дозволить балканським країнам підвищити дохідність галузі та приверне повернення раніше виїхавших спеціалістів», – вважає економіст UniCredit Bank AG Ден Бушка. За словами експерта, якість медицини в результаті переходу державних працівників у приватний сектор лише покращиться, при цьому загальні доходи держави також зростуть.

Володимир ТОДОРОВ.
«Газета.ru»