Дефіцит робочих кадрів чехи планують заповнити за рахунок українців
Як повідомляє «Радіо Прага», Міністерство закордонних справ Чехії ще минулого року найняло п'ятьох нових співробітників для консульства у Львові, цього року планується знайти ще чотирьох. Це має сприяти прискореній обробці заяв. Сьогодні при подачі заяви на отримання робочої карти заявнику доводиться чекати щонайменше півроку. При цьому в довгострокових планах МЗС – збільшення кількості прийому заяв, оскільки, незважаючи на кількість охочих з боку України, пропозиція не відповідає зростаючому попиту з боку чеських фірм.
«У зв'язку з тим, що уряд Чеської Республіки минулого року ухвалив рішення про режим прискореного прийому заявок від робітників з України, ми, як Міністерство закордонних справ, дотримуємося цього рішення, і зі свого боку намагаємося знайти способи, як цей набір зробити більш ефективним», – коментувала ситуацію Ірена Валентова, заступник прес-секретаря МЗС.
Плани міністерства не подобаються, перш за все, представникам чеських профспілок: на їхню думку, робочу силу можна знайти в самій Чехії, якщо запропонувати зарплату належного рівня. На сьогоднішній момент у чеських громадян просто відсутня мотивація для виконання роботи низької та середньої кваліфікації. На ринку праці при цьому, згідно зі статистикою, не вистачає близько 100 тис. співробітників. Цього року Чехія збирається загалом прийняти 5500 співробітників з України – при цьому 500 місць розраховано на працівників з вищою освітою. Фірми вимагають робітників якомога швидше – по всій республіці вже тривалий час зяють порожні робочі місця.
На думку представників профспілок, програма з працевлаштування українців проблему не вирішує: «Неможливо, щоб хтось, хто приїжджає сюди працювати з-за кордону, працював за нижчий оклад, ніж чеські працівники. Це є головним предметом суперечки. І це стосується України, тому що, на жаль, наш досвід такий, що самі роботодавці пропонують оплачувати роботу таким чином, що чеські громадяни її не можуть прийняти – за таку низьку зарплату вони б не могли працювати», – пояснює Йозеф Стршедула, голова профспілок Чехії.
За словами Стршедули, профспілки ніколи не виступали проти робочої сили з-за кордону, спірним є саме її масовий характер і нерівні умови оплати в різних чеських фірмах: «Потрібно зазначити, що брутто зарплата за низькокваліфіковану роботу в Україні в середньому варіюється в області 3000 крон (110 євро), за середньокваліфіковану – близько 6000 крон. Це копійки порівняно з чеською зарплатою. І зрозуміло, що мотивація буде досить висока. Інше питання – чи не створюємо ми додаткову проблему самій Україні? Тим, що ми провокуємо витік кваліфікованої та некваліфікованої робочої сили, перевозячи її за кордон, ми створюємо ще одну політичну проблему. Ми також проти цієї програми не тому, що ми проти українських робітників, ця проблема вказує на технологічне відставання ЧР, яке посилюється гонитвою за великою кількістю дешевої робочої сили, замість того, щоб вирішувалася проблема технологічного розвитку з перспективою».
Іншої позиції дотримуються роботодавці. Ян Рафай, віце-президент Спілки промисловості та транспорту, вважає, що проблема нестачі робочої сили гальмує розвиток чеської економіки та змушує багато фірм відмовлятися від нових замовлень і виконувати існуючі із запізненням. «Вже понад півтора року ми співпрацюємо з усіма рівнями Бюро з працевлаштування для того, щоб знайти співробітників. Сьогодні вже дійсно людей просто немає – рівень безробіття нижче 2%. І ми абсолютно не згодні з профспілками, які стверджують, що причиною є низькі зарплати. Вакансії, які ми пропонуємо і українцям, часто перевищують 20 000 крон (750 євро)», – говорить Ян Рафай.
На його думку, вибір України є ідеально обґрунтованим: «Ідеальну робочу силу ви шукаєте там, де, по-перше, присутня необхідна кваліфікація, і де схожа культура та релігія. Україна з усіх інших країн є логічним рішенням, тому що технічна освіта в цій країні на хорошому рівні, також присутній технічний досвід з минулого. Велика кількість людей зацікавлена в переїзді до Чехії. Подолання мовного та культурного бар'єру також набагато легше порівняно з іншими країнами».