Управління виправних установ Чеської Республіки не лише надало найдетальнішу інформацію про нову в'язницю, а й запросило подивитися на новий заклад буквально напередодні приїзду «постійних гостей». В'язниця в місті Страж-під-Ральськом розташована приблизно за 100 кілометрів на північ від Праги. Раніше містечко було оточене полігоном радянських військ, гарнізон яких знаходився прямо в ньому. Зараз зла іронія долі розпорядилася так, що російською мовою в містечку заговорять знову, цього разу ув'язнені, а також наглядачі, умовою працевлаштування яких було добре знання російської.
Невже Чехії настільки потрібна спеціальна в'язниця для особливо небезпечних російськомовних злочинців?
«Після операції «Алкатраз» ми зрозуміли, що дуже потрібна, - говорить генеральний директор Управління виправних установ Каміла Мецлова. - «Алкатраз» була блискучою операцією чеської поліції та нашого управління. Півтора року тому російськомовні ув'язнені оголосили голодування. Його метою було викликати хаос, далі був запланований бунт в 11 чеських в'язницях. Бунт був дуже ретельно організований, головним і єдиним завданням його організаторів було звільнення з в'язниць чотирьох ватажків російської мафії. Після вдалої операції ми зрозуміли, що треба вжити профілактичних заходів, і в першу чергу - побудувати нові, добре обладнані в'язниці».
Маленька історична довідка. Голодування оголосили 177 російськомовних ув'язнених у листопаді 2001 року. Спецназ поліції провів свою операцію раніше, ніж голодування переросло в запланований бунт і втечу чотирьох злочинців. Пізніше слідство встановило, що ув'язнені вільно користувалися у в'язницях мобільними телефонами - багаті злочинні угруповання змогли підкупити саме стільки наглядачів, скільки їм і було треба, і, звичайно, зброї вистачало. Просто операція «Алкатраз» була настільки потужною і несподіваною, що злочинці не встигли зрозуміти, що відбувається.
Як виглядає і чим відрізняється від інших нова в'язниця? Управління виправних установ придбало спеціальне обладнання, яке зафіксує будь-який мобільний телефон на території закладу. Стільниковим телефоном не можуть користуватися ні працівники в'язниці, ні її випадкові відвідувачі з лав журналістів. У новій в'язниці всі камери двомісні. Досвід показав, що в камерах на 18 осіб набагато легше організувати заворушення. Тепер ув'язнені не знатимуть навіть свого сусіда по коридору. В останніх, до речі, безперервно працюватимуть відеокамери. Меблі не можна розбити, відкрутити, розрізати і використати як зброю, як це було під час бунту. Практично всі меблі, якщо це можна так назвати, - з бетону. У кожній камері кімнатка з раковиною та унітазом, але дзеркала немає - щоб неможливо було його розбити та уламками когось порізати. Вікна не відчиняються, шибки - куленепробивні.
Недовіра до продажних наглядачів призвела до того, що членів певного угруповання щомісяця перевозили з однієї в'язниці до іншої. Ця практика була розрахована на те, що протягом місяця ніхто з ув'язнених не встигне зав'язати «дружні стосунки» не лише з наглядачами, а й із співкамерниками, і потроху організувати якісь заворушення. Постійним перекиданням з однієї в'язниці до іншої Управління виправних установ забезпечило ув'язненим непогану оглядову екскурсію всією Чехією.
Під час слідства після операції «Алкатраз» з'ясувалося, що ув'язнені домовлялися не лише за допомогою мобільних телефонів, а навіть звичайними листами. Правоохоронні органи мають право читати пошту ув'язнених, проте серед працівників тюрем не вистачало людей, які знають російську мову. Зараз уже інакше - навчання російської є одним із пріоритетів у підготовці наглядачів. Управління виправних установ навіть видало спеціальний словник російських нецензурних висловів і найняло вчителя, який навчає наглядачів, як відповісти «от всей души» і «посадить» нахабу.
«Інформація чеської преси про те, що нова в'язниця в Стражі-під-Ральськом - це спеціальна в'язниця для росіян, дещо прикрашена, - говорить Каміла Мецлова. - До цієї в'язниці потраплятимуть усі агресивні та небезпечні ув'язнені, незалежно від того, чи говорять вони чеською, російською чи французькою. Але ув'язнених із країн колишнього Радянського Союзу в наших в'язницях відносно багато, і я можу сказати, що 50 із них є кандидатами на розміщення в цьому закладі».
До речі, нова в'язниця розрахована всього на 40 осіб. Ще кілька статистичних даних: у чеських в'язницях зараз проводять свої будні та вихідні 1.674 іноземці. З них - 517 українців. Громадян Росії в чеських в'язницях набагато менше - 60 осіб, стільки ж, до речі, і громадян невеликої Молдови.
Витрати на утримання одного ув'язненого становлять приблизно 800 крон на людину на день. Тому чеський уряд і замислився, чи не можна відправити іноземних ув'язнених відбувати покарання на батьківщині. Однак з'ясувалося, що не всім країнам вигідно обмінюватися грішниками - наприклад, в українських в'язницях сидить набагато менше чехів, ніж українців у Чехії. Тому Україні невигідно укладати угоду про обмін ув'язненими. За неофіційними даними, Україна вимагала доплату за своїх громадян, на що чеська сторона не погодилася. Але, на думку фахівців, Чехії вигідно укласти такий договір практично за будь-яку ціну, оскільки перспектива того, що українські злочинці під час перебування в чеській в'язниці вивчать чеську мову, обміняються ноу-хау та зав'яжуть дружні стосунки зі своїми чеськими колегами, чеській державі теж не дуже вигідна.
Ознайомившись з умовами життя у виправних установах Чехії, скажу тільки одне: порекомендувати не можу нікому. Подумайте самі: камера менша за маленьку (з розрахунку 4 квадратних метри на людину), подихати повітрям можна раз на день на маленькому бетонному дворику з решіткою над головою. Посилку від рідних та близьких можна отримати двічі на рік, як правило, до дня народження і на Різдво. Бачити приїжджих родичів можна протягом трьох годин на місяць. Працює лише 40% ув'язнених, для решти роботи немає.
Хто все ще думає, що у тюрмі не так погано, той змінить свою думку після першого дня - так кажуть досвідчені. У перший день вас роздягнуть догола, заберуть весь одяг, ви зрозумієте, що ніхто вас не питатиме, з ким ви хотіли б жити в одній камері. Є в Чехії й такі тюрми, де більше 10 осіб у камері, а є тюрми, де треба стояти в черзі перед унітазом. Годують ув'язнених з розрахунку 45 крон на день, і це насправді небагато. І не говоримо вже про такі проблеми, як насильство серед ув'язнених, сексуальні домагання тощо.
Проблемою чеських, та й не лише чеських тюрем є той факт, що постійно зростає кількість небезпечних злочинців серед в'язнів. У тюрмах поступово зростає кількість довічно ув'язнених (зараз їх 25, зокрема одна жінка), і замість злодіїв та дрібних шахраїв приходить дедалі більше ґвалтівників, рекетирів і найманих убивць. Саме тому в Чехії цього року буде відкрито ще два слідчі ізолятори та дві тюрми для особливо небезпечних злочинців.