Деякі з переселенців чеського походження зупинили свій вибір на Празі
На початку березня минулого року на празький вокзал Флоренц прибула перша група переселенців чеського походження, яка покинула українське село Чехоград (чеська колонія тут виникла ще в 1869 році). Як зазначає «Радіо Прага», багато з них, включаючи Надію Самкову (прізвище в дівоцтві), влаштувалися на заході Чехії, у Тахові, де вже проживали їхні родичі. Сім'я Вадима Гнойілека, яка виховує трьох дітей, обжилася в Міловіцах, обоє батьків влаштувалися на роботу. Яка в цілому ситуація переселенців?
– Сім'ї, які приїхали рік тому, практично вже повністю інтегрувалися в чеське суспільство. Всі вже переселилися з наданого МВС співвітчизникам на час готелю в квартири, на постійне місце проживання, і знайшли роботу. Деякі переїхали до Праги, багато з них оселилися в Тахові, де проживає велика українська громада, або в Бероуні за 30 км від Праги. Тож вони адаптувалися до місцевих умов. На сьогоднішній день у готелі Червена-над-Влтавою проживає 80 відносно нещодавно прибулих чеських українців. Поступово і вони знаходять житло та роботу, – розповіла в інтерв'ю російській редакції «Радіо Прага» заступник директора благодійного товариства «Харіта», яке допомагає переселенцям, Ярміла Ломозова.
– Згідно з даними благодійного товариства, етнічні чехи знайшли свій дім також у Пльзені або Славкові-у-Брно. Чи прагнуть прибулі здебільшого приєднатися до місцевої української діаспори, чи облаштовуються скоріше самостійно?
– Деякі прагнуть знайти роботу в тих місцях, де у них є знайомі, друзі або навіть сім'ї. Подібна ситуація складається, наприклад, у Тахові. Однак, оскільки першочерговою метою є знаходження роботи, люди пристосовуються до обставин і до того, де знаходять місце роботи. У наше товариство Charita надходять пропозиції вакансій від прямих роботодавців, а також пропозиції про надання житлоплощі від населених пунктів практично з усієї республіки. Якщо пропозиції українців влаштовують, вони переселяються і в ті місця, з якими раніше не пов'язували свої плани. У Славків-у-Брно, зокрема, переселилися дві сім'ї, члени яких влаштувалися на роботу в тамтешній фірмі.
– Чи намітилися якісь закономірності в динаміці пропозицій з боку потенційних роботодавців, чи виділяються серед них також сезонні періоди?
– Можна сказати, що в даному випадку пропозиції з боку роботодавців, перш за все, копіюють інтерес до теми співвітчизників з боку ЗМІ. Тому більша частина пропозицій надходила з березня до травня минулого року, коли до Чехії переїжджали більш численні групи етнічних українців. І хоча на даний час кількість переселенців скоротилася, ми, звичайно, як і раніше потребуємо співпраці з роботодавцями.
– Серед новоприбулих є чимало тих, хто має вищу професійну кваліфікацію. Це лікарі, юристи, наукові співробітники, податкові консультанти. Їхня освіта може залишитися незатребуваною щонайменше з тієї причини, що їм потрібен час для освоєння мови та нострифікації дипломів, не кажучи вже про актуальні потреби ринку праці. Чи великі розбіжності в рамках «попит – пропозиція»?
– Наш досвід показує, що серед переселенців не знайшли великого відгуку пропозиції роботи в сільськогосподарському виробництві. Представники аграрного сектору думали, що до Чехії переїдуть жителі сіл, які мають досвід подібної роботи, однак їхні припущення були помилкові. Більшість сімей – городяни, і вони зараз влаштовуються, наприклад, у сфері промислового виробництва або на складах. Серед них є і люди з вищою освітою. Багато що дійсно залежить від того, наскільки швидко вдається нострифікувати диплом, чи затребувана конкретна спеціальність. Податковий консультант, наприклад, стикається з труднощами, тому що чеські норми податкового права відрізняються від українських. У таких випадках доводиться знизити рівень очікувань від життя. Великою перевагою на ринку праці є знання англійської мови. Ті, хто володіє англійською, співвітчизники добре влаштувалися у великих празьких компаніях, де необхідне знання цієї мови.
Для підвищення шансів на роботу за своєю спеціальністю дуже важливо досягти високого ступеня володіння чеською мовою, і Ярміла Ломозова вірить, що багатьом з часом це вдасться. Як вдалося і одній із переселенок, яка працює фармацевтом в аптеці, тобто досить висококваліфікованим за чеськими мірками спеціалістом. Голова руху «Сім променів» Віра Доушова, яка опікується співвітчизниками вже протягом двадцяти років, повідомила, що за весь цей час ніхто з етнічних чехів продуктивного віку не звертався із заявою про виплату допомоги по безробіттю; всі вони були готові до моменту подолання мовного бар'єру задовольнятися будь-якою роботою.
У посольстві Чеської Республіки в Україні на даний момент реєструються сотні заяв етнічних чехів про переселення до Чехії. Тому, за словами представників товариства Charita, ряди етнічних переселенців протягом року будуть поповнюватися.