Перша трудова міграція малокваліфікованої робочої сили післявоєнного періоду була завершена на початку 1970-х років. Тепер, через 40 років, Німеччина знову відкриває свій ринок праці, тепер уже для кваліфікованих іноземних спеціалістів.
Причин нестачі спеціалістів кілька. По-перше, це міграція молодих німців за кордон – місцеві німці теж шукають кращої долі за межами Німеччини, а основними цільовими країнами німецької міграції є Північна Америка, Скандинавія, Австралія. По-друге, зниження народжуваності у ФРН, позитивний розвиток економіки та пов'язана з ним підвищена потреба у кваліфікованій робочій силі. Резерв німецьких безробітних вже вичерпано, нинішні отримувачі допомоги по безробіттю через особисті гандикапи не можуть заповнити вакантні місця і непридатні для донавчання та перекваліфікації.
Німецька промисловість з усією серйозністю представила проблему в уряді, результатом чого став затверджений бундестагом закон. Він також покращує можливості для роботи у ФРН для тих, хто навчається тут німецьких студентів.
Створюється власний і новий для Німеччини тип виду на проживання – «Блакитна карта Євросоюзу». Претендувати на неї може іноземний спеціаліст із закінченою вищою освітою та гарантією робочого місця з брутто-зарплатою не менше 44 000 євро на рік. Цим скасовується колишній залишковий принцип, коли іноземний резидент міг зайняти робоче місце в Німеччині за відсутності німецьких або європейських претендентів. Скасування залишкового принципу суттєво спрощує та полегшує процедуру відкриття робочої візи до Німеччини для кваліфікованих іноземців.
Закон зберігає перевірку робочих умов та їх комфортності правилам охорони праці. Влада не хоче зниження рівня виробничої безпеки та демпінгу охорони праці. Потенційний роботодавець повинен запропонувати іноземному працівнику німецький рівень умов праці.
Компетентні відомства складають список дефіцитних професій. Для отримання «Блакитної карти» іноземному працівнику за списковою професією достатньо досягти річного доходу в розмірі 34 944 євро брутто. До дефіцитних спеціальностей, наприклад, належать спеціалісти в галузі комп'ютерних технологій, лікарі, інженери. Компетентне відомство перевіряє умови праці і за дефіцитними спеціальностями.
Спочатку відомство у справах іноземців видає трудовому мігранту обмежений дозвіл на проживання. Після трьох років роботи в країні спеціаліст з «Блакитною картою» може клопотати про видачу безстрокового дозволу на проживання, якщо він і далі продовжує свою трудову діяльність. Сертифікат мовних знань рівня В1 дає можливість вже через два роки клопотати про видачу безстрокового дозволу на проживання.
Іноземні випускники німецької вищої школи отримують можливість 18 місяців після завершення освіти шукати роботу за фахом. Раніше на пошук роботи їм давали 12 місяців. Випускники технічних училищ за робітничими спеціальностями отримують 12 місяців для знаходження робочого місця за фахом. У період пошуку роботи обидві групи іноземних випускників мають право на роботу, у тому числі й не за фахом.
Для багатьох іноземців з вищою освітою цікавим нововведенням стане можливість отримання піврічної візи для пошуку роботи в країні за умови самостійного фінансового забезпечення на цей період. Шість місяців – достатній строк для визначення своєї затребуваності на німецькому ринку праці. Розширюється і можливість роботи студентів з нинішніх 90 повних або 180 половинних днів до 120 повних або 240 половинних днів.
Томас ПУЭ,
німецький адвокат.