Разом із буддистськими монахами з монастиря Дрепунг, з якими три роки тому, подорожуючи Карнатакою, мені пощастило познайомитися, я їхав в індійське містечко Амараваті, щоб споглядати живе втілення Будди Милосердя і бути присутнім при його одкровеннях буддистського вчення Калачакри.
Прислів'я «в тісноті, та не в образі» – найкраща характеристика для індійських поїздів. Люди терпляче тісняться, сидячи по сім-вісім осіб на полицях, розташовуються під ними і між ними, у проходах, тамбурах і навіть у туалетах. «Чай, дал, чапаті» – торговець, що продає свій нехитрий товар – чай та сочевичну юшку з прісним коржиком, – пересувається по тілах, ногах і головах сплячих на підлозі пасажирів. Третя година ночі. Ні жовта гаряча каша, що капає на сплячих, ні задуха у вагоні, ні «аромат», що виходить від взуття, любовно складеного на решітки, які захищають потужні канальні вентилятори, – не викликає роздратування у аборигенів. Терплячий індійський народ.
Кінцева зупинка поїзда в місті Гунтурі. Люди витікають з вагона на перон, разом з ними і я, розминаючи затерплі ноги і вдихаючи порцію спекотного і майже свіжого привокзального повітря. Волонтери від оргкомітету Калачакри ввічливо спрямовують прибулих паломників у бік рейсових автобусів, що йдуть до Амараваті.
Тут же товпляться рикші – водії індійських триколісних мототаксі марки Bajaj, заманюючи пілігримів жестами, красномовно обіцяючи: «Ех, прокачу!». Багато новоприбулих, особливо іноземці, погоджуються на пропозиції індійських побратимів Козлевича – колесо часу починає своє обертання.
На березі Крішни
Амараваті – місце, де за легендою Будда Шак'ямуні передав тантричні знання Калачакри правителю країни Шамбала та 26 його наближеним.
В наші дні Далай Лама XIV, який, як вірять тибетські буддисти, є переродженням Будди Авалокітешвари, збирає значні аудиторії послідовників. Цього разу всі ці послідовники з 48 країн світу, серед яких опинився і я, з'їхалися на берег річки Крішна для отримання Океану Мудрості і на власні очі побачити живе втілення Будди.
Палаткове містечко паломників було розбите в рекордні терміни. До Амараваті приїхали з Тибету, Непалу, тибетські біженці, що отримали притулок на індійській землі, китайці з КНР та Тайваню, індійці – всі вони розмістилися окремими поселеннями.
Організація заходу заслуговує найвищих похвал. Учасників реєстрували і видавали ідентифікаційні картки, облаштували концертні майданчики, ринки, пункти громадського харчування та – громадські туалети, такі нечасті в Індії. 100 тис. паломників – це вам не жарти!
Вечорами, коли ставало трохи прохолодніше, паломники приходили до величезної давньої цегляної ступи, збудованої на честь Калачакри, вчення, колись даного на цьому місці Буддою Шак'ямуні. Вони запалювали тисячі свічок і здійснювали кору – ритуальний обхід навколо святині у повному мовчанні, на згадку про великого Вчителя.
Будди вище богів
Вчення починалися рано вранці, тому всі ми вставали ще затемна, займаючи чергу на слухання. Іноземці для перевірки службою безпеки проходили в одну чергу, місцеві йшли через інші входи. Сектори для розміщення також були розділені за принципом: місцевий – іноземець. Ми сиділи зліва від подіуму, на якому височів трон буддистського монаха Тензіна Г'яцо, Його Святості Далай Лами XIV, Океану Мудрості та Нобелівського лауреата премії 1989 року – духовного та світського правителя Тибету, щоправда, у вигнанні. Самі тибетці частіше називають його набагато простіше – кундун, тобто «присутність». З 1970 року кундун, або Будда, публічно передає всім охочим посвячення в Калачакру.
Не потрібно було володіти тибетською мовою, щоб зрозуміти, про що говорив усміхнений, дотепний і бадьорий 71-річний Будда. Про мир і взаєморозуміння, ненасильство та гнучкість у вирішенні людських проблем, тобто про любов одне до одного.
Промова Далай Лами супроводжувалася синхронним перекладом на кілька мов, включаючи й російську. Послухати її можна було через заздалегідь придбаний УКХ-приймач, налаштувавши його на необхідну хвилю.
За тибетськими буддистськими уявленнями, кругообіг часу включає внутрішню, зовнішню та змінну сфери. Якщо пізнати змінну – то можна звільнитися від влади та впливу двох перших. Далай Лама, щоправда, уточнює, що «пізнати це можуть лише посвячені». Втім, він вважає, що будь-який смертний отримає величезну користь від присутності на вченнях.
Вчення Калачакра проводиться з метою поліпшення карми, зміцнення духовності людей у всьому світі. У 2424 році очікується остання, велика битва світлих і темних сил, після чого на землі знову запанує золотий вік Шамбали. Щоправда, у разі перемоги сил світлих. В це щиро вірять буддисти, намагаючись поліпшувати загальносвітову карму.
Втілення Бога на землі
Після присутності на вченнях Калачакри я вирушив на південь штату Андхра Прадеш, де в містечку Путтапарті живе і творить чудеса Саї Баба – втілення Бога в людському образі.
По дорозі до ашраму «Прашанті Нілаям», що в перекладі звучить як «Обитель найвищого спокою», я спілкувався з місцевими жителями. Одні називали Саї Бабу фокусником і шарлатаном. Інші, які втратили віру в офіційну медицину, прямують до святого з надією вилікуватися від раку та сліпоти – вони стверджують, що Сатья Саї Баба може воскрешати навіть мертвих. Треті, і таких більшість, обережнічають: похитуючи головою з боку в бік, тільки слухають інших, примовляючи «ача-ача».
Цей жест в Індії дуже популярний, ймовірно, тому, що він не означає абсолютно нічого. Просто «ача-ача» - і все. Індійці не люблять категоричності в судженнях. Але, навіть якщо відкинути реальність численних історій про матеріалізацію з повітря священного попелу вібхуті, золотих годинників та каблучок, читання думок і зцілення паралізованих, - то чим же, як не дивом можна назвати те, що бідний сільський хлопчик буквально з повітря збудував місто?
У 1940 році 14-річний підліток на ім'я Сатья Нараяна Раджу раптом заявив, що він - наступник і переродження Ширді Саї Баби, святого, який покинув цей світ 22 роки тому. Почувши про це і подолавши нелегкий шлях у 1.500 км, до Путтапарті приїхало кілька жителів селища Ширді, які особисто знали попереднього Саї Бабу ще за життя. Їхали з однією метою - викрити маленького обманщика та самозванця. Але коли при зустрічі юнак назвав кожного незнайомця на ім'я, та ще й нагадав їм деякі подробиці з їхнього особистого життя, прибулі впали перед ним ниць - пророцтво збулося - святий знову з'явився на землі, тільки в іншому образі.
За 67 років свого подвижництва Саї Баба «матеріалізував» у Путтапарті: супергоспіталь на 300 місць, де кожен може абсолютно безкоштовно отримати найскладнішу медичну допомогу, аеропорт, планетарій, стадіон, інститут, музичний коледж, початкову, середню та вищі школи. Бідне, нікому не відоме індійське село перетворилося на квітуче місто. Число відданих Учителю налічує мільйони, а центри послідовників Саї Баби існують більш ніж у 150 країнах світу! У списку знаменитостей, які відвідали Путтапарті - Далай Лама XIV і Стівен Сігал, Джордж Гаррісон і Святослав Реріх, Мстислав Ростропович і Борис Гребенщиков.
Приїхавши до ашраму «Прашанті Нілаям» я спочатку зайшов до офісу реєстрації, потім до офісу розселення, звідки мене направили до шеде (гуртожиток), день проживання в якому обходиться в 20 рупій. Не набагато дорожче харчування в ресторанах при ашрамі.
Багато жителів пострадянського простору знайшли для себе в Путтапарті здійснення мрії про країну переможного комунізму. Сюди їдуть цілими родинами, бабусі прогулюються з онуками в візочках, молодь у білих та оранжевих пенджабі та шальвар-камізах спілкується біля статуї слоноголового Ганапаті, найпопулярнішому серед співвітчизників місці зустрічей.
Хтось пізнає себе і світ біля дерева медитацій, а багато хто одразу прямує до дерева виконання бажань, розташованого на пагорбі. Піднявся туди і я. Бажання загадувати не став, зате помилувався чарівним краєвидом на околиці. Кажуть, у дитинстві святий часто розважався, матеріалізуючи на гілках дерева нехитрі дитячі цінності, замовлені друзями - солодощі, ручки та зошити.
Святий Сатья Саї Баба передбачив, що покине своє земне тіло в 2021 році, народившись заново через 8 років у місті Майсур на півдні Індії. І навіть матеріалізував фотографію своєї третьої інкарнації. Наступник його, на ім'я Прем Саї Баба дуже буде схожий на іконописні зображення Ісуса Христа.
Іноді Бгагаван Шрі Сатья Саї Баба на даршан з'являється перед людьми і спілкується з ними. Цього разу він проповідував, що «його мета, допомогти людині усвідомити, що Бог знаходиться в кожному. Люди повинні поважати, любити, і допомагати один одному незалежно від кольору шкіри або віросповідання». Слухачі, що сиділи в залі, з благоговінням слухали його.
Мені здалося, що святий цитує Далай Ламу. Але, швидше за все, саме про це говорив в Амараваті одна мудра людина, яка зуміла стати Буддою, просвітленим, більше ніж 2500 тис. років тому.