У доповіді також містяться подробиці урядового законопроєкту про надання притулку. Найгарячіші дебати розгорілися навколо положення про те, що діти тих, кому відмовлено в притулку, будуть передаватися до дитячих закладів, якщо заявник відмовляється повернутися на батьківщину.
Колись до Англії тікали здебільшого через залізну завісу. Сьогодні ж сюди прибувають здебільшого із Сомалі, Китаю та Ірану, рятуючись від громадянських конфліктів або переслідувань влади. Судячи зі статистики, британському уряду вдається не пропускати до країни так званих економічних біженців, які шукають кращого життя на Заході. Натомість, як запевнив міністр внутрішніх справ Девід Бланкетт, Британія прийме кожного, кому потрібен притулок, щоправда, за умови, що він до цього не пробував щастя в інших країнах.
«Якщо ви приїхали сюди через інші безпечні країни, вам слід звернутися по притулок там. Ми виявимо до вас гостинність, якщо вам загрожувала смерть чи тортури. Але я буду нетерпимо ставитися до тих нечесних людей, які сідають десь у літак із паспортами, а після прибуття сюди знищують свої документи й вимагають притулку», — сказав Девід Бланкетт.
Глава британського Міністерства внутрішніх справ згадав улюблений трюк торговців живим товаром, які доставляють до Британії людей із країн, встановити які неможливо. Таких емігрантів не можна депортувати, бо невідомо, звідки вони прибули.
Статус біженця отримують лише 5% прохачів, але далеко не всі інші повертаються на батьківщину. Хтось продовжує жити тут без документів, без дозволу на роботу та інших прав, хтось знаходить лазівки в законі, що дозволяють затриматися. Більшість таких емігрантів перебувають на утриманні держави. Але міністр внутрішніх справ хоче забезпечити повну репатріацію нелегальних біженців. Він пропонує, наприклад, позбавити таких людей допомоги.
Оскільки багато хто приїжджає з родинами, то їхні діти, відповідно, позбавляються засобів до існування, а отже, їх має взяти під свою опіку держава. Схема видворення небажаних елементів виглядає досить жорстоко: не повернетеся додому по-доброму — заберемо дітей.
Не дивно, що ліберальна інтелігенція обурилася. Виступаючи в парламенті, не преминув ударити по вразливому місцю в плані уряду й лідер опозиції Джон Говард. «Вони пішли далі, ніж може піти цивілізована держава. Дітей шукачів притулку забиратимуть до притулків, щоб змусити їхніх батьків покинути країну. Прем'єр і міністр внутрішніх справ мають соромитися самих себе», — емоційно зауважив Джон Говард, який сам, будучи міністром внутрішніх справ, урізав допомогу потенційним біженцям.
Йому вдалося вколоти уряд, і Девіду Бланкетту довелося уточнити, що відібрання дітей — це крайній, винятковий захід. Він сказав, що не хоче виглядати царем Іродом, який увійшов в історію побиттям немовлят.
Тим не менше спостерігачі зазначають, що політику уряду щодо надання притулку будуть багато критикувати з різних трибун, але законопроєкт напевно буде схвалено урядом. Як зауважує кореспондент Бі-бі-сі Норман Сміт, більшість депутатів підтримує ухвалення законопроєкту, оскільки виборці вимагають від них законодавчого обмеження потоку іммігрантів, які, на їхню думку, надто активно користуються безкоштовними послугами і взагалі зловживають британською гостинністю.