Нинішня версія закону - найжорсткіша. Згідно з нею, здобувачі політичного притулку, яким відмовлено у статусі біженця, позбавляються всіх пільг і соціальних допомог. Це повною мірою стосується і сімей з дітьми. Якщо ж батьки спробують ухилитися від депортації, їхні діти можуть бути взяті під державну опіку і відправлені до притулків. Новий закон вважає кримінальним злочином перебування у Великобританії без дійсних, законних документів, що посвідчують особу здобувача статусу біженця, і передбачає покарання за цей злочин - до двох років позбавлення волі. Крім того, практично скасовується система подання апеляцій у разі первинної відмови у статусі біженця. І останнє: іммігрантів, які підлягають депортації, тепер будуть «кільцювати» спеціальними електронними пристроями, що дозволяють через супутник стежити за їхнім пересуванням.
У Парламенті новий законопроект представляв міністр внутрішніх справ Девід Бланкетт. Він заявив, що до ухвалення нового закону йому вже вдалося досягти певних успіхів у зниженні потоку біженців до країни: кількість заяв від біженців зменшилася вдвічі (зараз вона сягає 4.000 заяв щомісяця), розгляд прохань про статус біженця відбувається дуже швидко, депортації теж здійснюються цілком оперативно (щомісяця депортується до 1.500 відмовників).
Однак міністр вважає цей прогрес недостатнім. Попри те, що процес розгляду заяв про надання притулку прискорився, а черги з тих, хто очікує вердикт у своїй справі, тепер коротші, ніж будь-коли за останні десятиліття, уряду доводиться витрачати до мільярда фунтів на рік на допомогу цим іммігрантам. Тільки за надання їм юридичної допомоги приватні адвокатські фірми отримують від уряду 175 млн. фунтів на рік.
Перешкодою для депортації є відсутність у 70% біженців-відмовників посвідчень особи: вони їх самі ж і знищують, знаючи, що в разі депортації жодна країна не захоче прийняти аноніма. Щоправда, є думка, що покарання, пропоноване за відсутність документів, мало кого налякає: багато хто із задоволенням віддасть перевагу двом рокам у британській в'язниці, а не поверненню в рідну злиденність.
За чинним нині порядком, ті, кому було відмовлено у статусі біженця, можуть оскаржити це рішення у третейського судді, а в деяких випадках - в імміграційному Апеляційному трибуналі. Новий закон зводить обидві ці інстанції в одну. Переважна більшість прохань розглядатиметься одним-єдиним імміграційним суддею, за діяльністю якого спостерігатиме один-єдиний старший суддя.
На думку Кейт Аллен, директора британського відділу «Міжнародної амністії», новий «закон стане катастрофою для тисяч біженців, які шукають захисту у Великобританії. За такої поганої системи ухвалення первинного рішення апеляційний процес залишається єдиним бар'єром, що відділяє біженця від секретної поліції, яка тільки й чекає, щоб схопити його і вислати з країни».
Баррі Стойл, виконавчий директор Юридичного біженського центру, пояснює, що «пропонована одноступенева апеляційна система не відповідатиме перед жодним законним судом, вона сама переглядатиме власні вердикти. І ніхто не зможе оскаржити рішення питання про життя і смерть».
Тієї ж лінії обрало й Міністерство охорони здоров'я Великобританії - воно має намір заборонити іноземцям користуватися послугами Національної медичної служби (НМС). Чинне нині правило, за яким іноземці, що перебувають у Великобританії понад 12 місяців, можуть лікуватися в НМС, буде скасовано. Це вдарить насамперед по тих, кому відмовлено у статусі біженця, а також по їхніх чоловіках і дружинах та дітях. Британські міністри стверджують, що так званий оздоровчий туризм обходиться країні в 200 млн. фунтів на рік. Міністр охорони здоров'я Джон Рейд різко заявив, що здобувачі статусу біженця «ефективно крадуть лікування у жителів цієї країни».
Однак голова міжнародного комітету Британської медичної асоціації доктор Едвін Борман сказав, що лікарі не повинні перетворюватися на державних агентів дискримінаційної системи. «Я несу відповідальність за те, щоб будь-який пацієнт отримав необхідне йому лікування та турботу. Чудово, що всі громадяни Великобританії можуть повною мірою користуватися послугами НМС. Але в нас є зобов'язання і перед людьми, які приїжджають до нашої країни».