До вступу до Союзу готові?
У Болгарії немає різких контрастів у рівні життя. До середнього класу належать, за оцінками Академії наук Болгарії, приблизно 25-33% громадян. Однак середня зарплата поки що — лише €60. А такий важливий показник рівня інформатизації суспільства, як доступ до комп'ютера на роботі та вдома, також досить невеликий: його мають лише 7% населення.
Наприкінці 2003 року Болгарія отримала позитивну оцінку ЄС за боротьбу з корупцією. Було відзначено, що відчутно покращилася робота місцевої та центральної адміністрації, надійність судової системи, створено громадянське суспільство. До початку 2005 року в ході переговорів з ЄС виконано вже 26 з 30 розділів так званої дорожньої карти, ведуться переговори щодо землеробства, регіональної політики, координації структурних механізмів, фінансів і бюджету. Разом з тим ще не все благополучно в боротьбі зі злочинністю, не подолано остаточно корумпованість адміністративних службовців, важкий режим реєстрації бізнесу, ускладнений доступ до фінансування (великі виділені кошти повертаються назад до органів ЄС, не будучи затребуваними).
Євросоюз виділив Болгарії на підготовчий період €1,7 млрд. Країна отримує значну матеріальну допомогу через різні програми ЄС, за «Грецьким планом економічної реконструкції Балкан» бере участь у численних регіональних програмах і угодах Євросоюзу з балканськими країнами. Однак болгари нарікають, що допомога ЄС не така велика, як хотілося б. «Балкани знаходяться в Європі, але Європа все ще не на Балканах», — журяться вони. На думку самих болгар, їхня країна завжди була частиною Європи і заслуговує бути серед мешканців європейського дому, а не в прохідному дворі.
Болгари дуже лояльно ставляться до іноземців, особливо до німців. Як не згадати, що Болгарія, яка отримала свою державність після Російсько-турецької війни 1877-1878 років за вирішальної підтримки Росії, ніколи не орієнтувалася на Російську імперію, але завжди входила в блоки з Німеччиною. Однак не варто випускати з уваги й те, що навіть у роки активного знищення пам'ятників нещодавнього комуністичного минулого жоден із меморіалів російсько-турецької війни не постраждав.
Сьогодні при владі в Болгарії президент Георгій Пирванов, колишній комуніст, і прем'єр-міністр Симеон Сакскобурготський, колишній король у вигнанні Симеон II (онук великої княгині Милиці Миколаївни, чорногорської принцеси). При цьому обоє, прагнучи до ЄС, розуміють важливість дружніх відносин з Росією і після п'ятиріччя майже повного розриву ведуть з нею активний діалог.
Сьогодні завдяки створенню вільних зон торгівлі основними партнерами Болгарії стали країни ЄС — Італія, Німеччина, Греція, а також Туреччина. У 2004 році товарообіг збільшився ще на 20,5%. Болгарський ринок просто завалений продукцією західних фірм. Численні західноєвропейські інвестори, особливо німецькі, найбільший інтерес виявляють до туристичного бізнесу, морських і гірських курортів Болгарії. Розраховуючи на це, Болгарія в терміновому порядку вкладає значні кошти у сферу туризму — від гірськолижного та екологічного до традиційного «пляжного». Нещодавно уряд виділив €1,5 млрд для покращення інфраструктури туристичного бізнесу. Бальнеотуризм збирається розвивати британська компанія «Ак'юмент інвестментс». Британська готельна мережа «Холідей Інн» будує новий готель у Софії з початковим кошторисом у €12 млн.
Звичайно, в результаті цих трансформацій країна одразу втратить велику кількість «невибагливих» туристів з України, Росії та інших країн СНД, а ті, хто заробляє на «дикарях», опиняться банкрутами. Тим не менше ті, хто встиг зайняти місце на туристичному ринку, що розвивається, скоро багаторазово окуплять свої вкладення. Ціни на нерухомість поки що дуже невисокі — за €20 тис. можна купити квартиру, а за €30 тис. — хороший будинок для відпочинку на морі. Винайняти приміщення під кафе можливо за €450-600, купити торгову крамницю — від €3-5 тис., магазин — за €100 тис.
Легкого життя не обіцяють
Однак спринтерський біг до Європи одразу вимагав від Болгарії неймовірного напруження сил, а також жертв. Європейський Союз ще в 1999 році зажадав закрити два з шести реакторів АЕС «Козлодуй», однієї з найбільших у Східній Європі, побудованої СРСР, яка забезпечує 40% виробництва всієї електроенергії країни. На сьогодні два реактори, що не виробили свого ресурсу, уже зупинено. До 2006 року мають бути закриті ще два, хоча комісія експертів ООН визнала, що їхня безпека забезпечується на високому рівні. Із січня 2007 року на Болгарію пошириться спеціальний режим торгівлі енергетичними товарами, що діє в ЄС, що може несприятливо позначитися на російському паливно-сировинному експорті.
Деякі болгарські політики прогнозують безболісне входження в ЄС, підтверджуючи це тим, що Болгарія отримає протягом перших трьох років після вступу велику допомогу з євробюджету та фондів ЄС. Так, без урахування недержавних фондів та інвестицій, їй виділять €1,553 млрд на розвиток сільського господарства, зокрема €431,8 млн як прямі платежі виробникам; €733,3 млн — на цілі розвитку сільських районів, €388,1 млн — на проведення ринкових інвестицій, а €2,3 млрд — на регіональний та інфраструктурний розвиток. Болгари отримають 17 із 786 місць у Європарламенті. На думку болгарського щотижневика «Капітал», усе це сприятиме створенню сприятливих умов для прибуткового бізнесу, підприємців та іноземних інвесторів, пожвавленню економіки та її конвергенції з європейською.
Плюсів справді достатньо: система підтримки експорту (кредити та експортні гарантії), участь у різних програмах допомоги слаборозвиненим країнам, що відкриє ресурси різних фондів, підвищення надійності фінансово-економічної системи. Законодавство Болгарії буде гармонізовано з європейським правом, що підготує болгарського виробника до участі в єдиному ринку ЄС, а болгарську промисловість до інтеграції.
Однак більшість аналітиків вважають, що швидка конвергенція - це обоюдогострий меч. Європейська економіка перебуває на стадії уповільненого розвитку, що вплине і на темпи економічного зростання в Болгарії. Складнощі будуть чатувати в таких складових конвергенції, як ресурсна віддача національної економіки, участь у загальноєвропейському поділі праці, як реальні доходи населення, його соціальний статус. Досягнутий країною ВВП у розмірах 5-6% річних недостатній для головного - конкурентоспроможності на спільному ринку ЄС, а також для забезпечення порівнянних доходів населення. Вступ до Європейського Союзу може обернутися для Болгарії значними втратами в основній галузі економіки - сільському господарстві.
Президент Фінляндії Тар'я Халлонен в інтерв'ю болгарським журналістам зауважила, що «Євросоюз - це не санаторій, у якому можна відпочивати після пережитих труднощів. ЄС несе з собою не лише можливості, привілеї та права, а й обов'язки». Разом з тим Європа бере на себе моральне зобов'язання допомогти Болгарії та Румунії впоратися з руйнівними результатами піввікового розділення на блоки і зробити Південно-Східну Європу такою ж надійною, демократичною та безпечною, як і західна частина континенту.
Вступивши до ЄС у січні 2007 року, Болгарія буде повністю економічно інтегрована в нього, але політично вона вже давно в європейській орбіті. Це відкриває нову главу в історії регіону і вперше привертає до нього увагу з часів «Великої гри» в XIX столітті.