Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Інтеграція

Богатирі з «мвд» на грудях

Мерія Москви намалювала комікс із правилами поведінки мігрантів

Влада Москви за допомогою коміксів із героями російських казок вирішила розповісти мігрантам, як поводитися в російській столиці. Експерти вказують, що в пам'ятці мігранти протиставляються етнічним росіянам і що її зміст буде незрозумілим людині, яка слабо володіє російською мовою. Бі-бі-сі вивчила рекомендації московської влади для приїжджих.

Наприкінці жовтня московський департамент національної політики, міжрегіональних зв'язків та туризму замовив методичку «Про правила поведінки мігранта в місті Москві». Таке повідомлення з'явилося на сайті держзакупівель. У технічному завданні департамент зазначив, що пам'ятка потрібна для «підтримання позитивного іміджу столиці як міста, що володіє високотехнологічними засобами та необхідною інфраструктурою для реалізації програми з інтеграції та адаптації іноземних робітників-мігрантів у російське суспільство». Очікується, що методичка знизить «рівень напруженості серед москвичів і всередині середовища мігрантів».

Виграла конкурс Регіональна громадська організація «Підтримки трудящих мігрантів Москви», запропонувавши виконати роботу за 7 млн рублів. Через два місяці, до кінця грудня, вона підготувала 100-сторінкову ілюстровану брошуру тиражем 50 тисяч екземплярів російською мовою. Експертами виступили члени спеціальної комісії при раді у справах національностей при департаменті нацполітики.

На цьому тижні департамент національної політики запустить цей проект і почне розповсюдження пам'ятки, розповів керівник «Підтримки трудящих мігрантів Москви» Олександр Калінін. 100-сторінкова глянцева брошура в основному складається з пояснювальних коміксів. Серед їхніх героїв – три богатирі, які уособлюють правоохоронні органи, Василиса Премудра, Снігуронька, Купава, Юрій Долгорукий, Кащей Безсмертний тощо. «Комісія обрала таку тематику. Спочатку ми хотіли поєднати персонажів російського фольклору з героями казок країн СНД, але пізніше відмовилися від цієї ідеї – тоді героїв було б занадто багато», – пояснює Калінін. За його словами, персонажів коміксів створювали «заслужені художники Росії, які розписували Храм Христа Спасителя, станцію метро Маяковська тощо».

«До Москви приїжджають іноземні громадяни. Ми теж вважаємо їх казковими героями, і їх зустрічають казкові герої з Росії, які розповідають приїжджим про правила перебування», – пояснив фабулу коміксу Калінін. Василиса Премудра спочатку була на обкладинці з розпущеним волоссям. «Але експерти комісії вважали, що розпущене волосся – значить, розпусна, не заміжня. Тому ми вирішили заплести їй косу», – говорить Калінін. Персонажі-мігранти спочатку були підписані за національностями, але потім від цієї ідеї відмовилися, «щоб ніхто не образився», пояснив Калінін.

Інформаційне наповнення пам'ятки розробляли юристи, що спеціалізуються на правах мігрантів, у тому числі вихідці з країн ближнього зарубіжжя, додає він. Після цього мову брошури попросили адаптувати для мігрантів. Цю частину роботи виконали викладачі, які тестують мігрантів на знання мови; втім, результатами цього задоволені не всі.

Департамент з нацполітики планує зустрічі з послами країн СНД, щоб обговорити з ними розповсюдження пам'ятки та її переклад мовами цих країн, говорить Калінін. Співробітник прес-служби департаменту на всі запитання Бі-бі-сі про пам'ятку сказав, що поки інформації немає і «все в процесі».

Тут очевидна етнізація дискурсу про мігрантів і Москви як нібито слов'янського міста з богатирями, вважає директор Центру досліджень міграції та етнічності РАНХіГС Євген Варшавер. «Явно реанімується протистояння російських героїв ордам», – вважає експерт. Разом з тим, загалом використання ілюстрацій допомагає в доступній формі представити той корпус законодавства, який стосується мігрантів.

Пам'ятка складається з чотирьох глав і додатку з довідковою інформацією. Перша глава – «Правила поведінки іноземного громадянина в місті Москві».

«Головне правило поведінки на вулиці – не доставляти незручностей і неприємностей оточуючим», – попереджають автори. Приїжджим радять не обертатися і не озиратися вслід жінкам, що проходять, не їсти на вулиці, не розмовляти на вулиці голосно і довго. «Сьогодні, як і сто років тому, поспішна фамільярність так само неприємна багатьом людям, як і надмірна нав'язливість. Тому не поспішайте переходити на «ти» з новими знайомими», – зазначено в підглавці «Норми спілкування».

Також автори рекомендують не поспішати перетворювати щойно знайомство на дружбу. «Це може виглядати нав'язливо», – йдеться в пам'ятці. Щоб показати прагнення підтримувати ділові та особисті контакти в майбутньому, мігрантам радять роздавати свої візитні картки.

Автори брошури виходять з посилу, що правила поведінки в Москві існують, говорить Варшавер. «Але для мене новина, що на вулиці не можна їсти, а я москвич у третьому поколінні. Проблема в тому, що правил по суті немає, вони не експліковані. Спроба їх пояснити має відбуватися шляхом суспільного діалогу, а не кулуарно, коли правила проголошуються московським департаментом», – вважає експерт.

Пам'ятка орієнтована насамперед на нелегальних мігрантів, говорить Калінін. «Ми хочемо підвищити серед них рівень правової грамотності», – наголошує він. Насамперед приїжджим пояснюють, що потрібно отримати міграційну карту, «реєстрацію» та патент на роботу. У коміксі, що пояснює, Кащей Безсмертний на тлі стосів з грошима пропонує мігрантам влаштуватися на будівництво в Московській області, хоча у них патенти по Москві. Але Снігуронька пояснює, що патент, отриманий у Москві, діє тільки на території міста.

Автори особливо відзначають, що поліцейський має право перевіряти їхні документи. У коміксі, де поліцейський представлений у образі богатиря з написом «МВС» на грудях, говориться: «Пам'ятайте про те, що співробітник поліції ні в чому вас не звинувачує, а його прохання показати документи не принижує вас».

Закони треба пояснювати простіше, зокрема «90 із 180», за яким у будь-який момент часу мігрант повинен перебувати в Росії менше 90 днів із попередніх цьому дню 180 днів, вважає Варшавер. «Наші дослідження показують, що більша частина мігрантів не розуміє, як дотримуватися цього правила, наслідком чого стають заборони на в'їзд і депортації», – зазначає він.

Щоб іноземці краще засвоїли інформацію з пам'ятки, автори пропонують їм пройти кілька тестів. Найскладніший – тест на знання правил оформлення документів. «Громадянин Таджикистану жив у Москві 90 днів. Потім він виїхав із РФ і одразу в'їхав назад (зробив «виїзд-в'їзд»). Потім він звернувся до ММЦ, щоб оформити патент. Але йому відмовили. Чому?» – гласить одне з питань.

У тесті в картинках на знання російської мови Снігуронька запитує: «На вулиці сьогодні холодно, тому я надів… А) панаму, Б) окуляри, В) пальто».

Кросворд на знання історії Москви чомусь весь присвячений фактам із життя Петра I. Наприклад, приїжджим пропонується вгадати, як називається боязнь великих просторів, якою страждав маленький Петро I (10 літер) або прізвище матері Петра I (9 літер). Втім, наприкінці брошури дано ключі до тестів.

«Рівень російської мови брошури складний. Я можу її читати, але не впевнений, що основна маса людей, навіть базово російськомовних, впораються з цією брошурою. Втім, навіть якщо її перекласти, сільському мігранту з Таджикистану така пам'ятка навіть таджицькою здасться складною», – розмірковує Варшавер.

Екскурсію Москвою під назвою «Маршрути допитливого мігранта» в коміксах веде персонаж Юрія Долгорукого. На кожній сторінці цього розділу надруковано фотографії відомих будівель і пам'ятників столиці, а примальований Долгорукий називає їх. Також приїжджим показано фото станцій московського метро, храмів, синагог, мечетей тощо. «Ми самі вже роздаємо брошури в аеропортах, на ринках», – говорить Калінін.

Екскурсійні маршрути мають бути на карті, мігранти не зрозуміють за фотографіями пам'яток, куди їм іти, зазначає Варшавер.

На думку експерта, швидше за все цю брошуру роздадуть лідерам діаспор пропорційно міграційній статистиці. «І там вони ляжуть мертвим вантажем у їхніх світлих офісах. Тираж у 50 тис. екземплярів – це приблизно нічого. У Москві лідери діаспор далекі від простих мігрантів. Однак взагалі будь-яка брошура краща, ніж її відсутність», – підсумовує Варшавер.