Система зберігання та перевірки біометричної інформації, яка створюється в Росії, має бути узгоджена з аналогічними зарубіжними системами, оскільки основний сенс нової технології полягає в комп'ютеризації прикордонного контролю. Першими впровадили біометричні посвідчення особи країни Південно-Східної Азії (і це лише один з прикладів того, що вони помітно випереджають в інформаційно-технологічному відношенні решту світу, включаючи країни, які в нас прийнято називати розвиненими). У Сингапурі та Малайзії біометричні паспорти вже у вжитку. США, Євросоюз та Японія перебувають, як і Росія, на стадії впровадження таких систем, - їх запровадження планується розпочати наступного року і завершити протягом не більш як п'яти років. Європейський лідер - Німеччина, тут біометричні паспорти почнуть видавати вже з 1 листопада 2005 року.
Впровадження біометричних контрольних систем доцільне не лише з точки зору держав, які наразі не мають ефективних засобів захисту від, наприклад, нелегальної міграції. Від впровадження біометричних паспортів виграють і громадяни. За словами Норберта Коувенховена з європейського відділення IBM Business Consulting Services, завдяки біопаспортам традиційний «інтерфейс» прикордонного контролю стане набагато дружнішим до мандрівника. Біометрична ідентифікація дозволить замінити сьогоднішнє «Стій, хто йде? Пред'явіть документи!» на «Здрастуйте, ми знаємо, хто ви, ласкаво просимо» - інформація про людину потраплятиме до прикордонників прямо від, наприклад, авіакомпанії, і на посту контролю потребуватиме простої перевірки за допомогою, як варіант, сканера відбитка пальця. Біометрична ідентифікація здатна також заощадити авіапасажиру години очікування в чергах за квитками та на реєстрацію. Автомати для продажу квитків на міжнародні рейси та реєстрації на рейс вже в аеропорту - одне з технологічно можливих рішень.
Уся необхідна для цього інформаційна інфраструктура, за винятком власне засобів біометричного контролю, вже існує. Наприклад, у Європі замість того, щоб купувати авіаквитки в касі, набагато зручніше обрати рейс в Інтернеті на сайті авіакомпанії та оплатити політ кредитною карткою, після чого вивести на принтер так званий «електронний квиток» (e-ticket). Електронного в e-ticket, втім, немає нічого. Це просто аркуш паперу, на якому зазначені ваше ім'я, номер рейсу, клас салону та код підтвердження покупки. На стійці реєстрації за пред'явленням e-ticket та паспорта вам видають посадковий талон. Така процедура очевидним чином скорочує витрати авіакомпанії, водночас створюючи для неї конкурентні переваги, і економить час пасажира.
Російський проект обійдеться, за оцінками НДІ «Восход», приблизно в півмільярда доларів. Це можна порівняти з вартістю аналогічних проектів за кордоном. Німеччина, наприклад, має намір витратити на біометричні паспорти €670 млн. Витрати на самі паспорти нового зразка не такі вже й великі і становитимуть приблизно $35 на кожен документ. Істотно дорожче обійдеться сканувальне обладнання в прикордонних пунктах біометричного контролю та система передачі даних, що з'єднує пункти контролю з центральним сховищем біометричних даних.