Кількість біженців у всьому світі
За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), кількість біженців у 2015 році наближалася до 65,3 мільйона осіб. З них 21,3 мільйона шукали притулку за кордоном – більшість з них у сусідніх країнах. Статистично сьогодні кожна 113-та людина на планеті – біженець, шукач притулку або вимушено переміщена особа в межах своєї країни. Багато з них уже роками живуть у таборах для біженців.
У 2015 році близько 12,5 мільйона осіб втекли, рятуючись від насильства – тобто в середньому 24 особи на хвилину. Кожен третій біженець у 2015 році шукав порятунку за кордоном. Нові збройні конфлікти, як, наприклад, конфлікт у Сирії, загострили кризу; старі конфлікти, такі як в Афганістані та Сомалі, тривають уже десятиліття і досі змушують людей тікати, покидаючи свої домівки.
З яких країн тікають найбільше?
Понад половину всіх біженців у світі рятуються втечею з трьох країн: Сирії (3,88 мільйона осіб), Афганістану (2,59 мільйона) та Сомалі (1,11 мільйона). Крім того, є ще 5,2 мільйона палестинських біженців на Близькому Сході, які перебувають під опікою Близькосхідного агентства ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт (БАПОР).
Велика кількість конфліктів по всьому світу не залишають надії на швидке поліпшення ситуації з біженцями. У 2015 році лише близько 200 тисяч біженців змогли повернутися на батьківщину.
Які країни приймають біженців
Понад мільйон біженців з Африки та країн Близького Сходу, які дісталися до Європи через Середземне море, потрапили в центр уваги ЗМІ. Однак більшість біженців спочатку рухаються в бік сусідніх країн. Туреччина прийняла найбільшу кількість біженців, за нею слідують Пакистан, Ліван та Іран. 86 відсотків біженців шукають захисту в південних країнах, в основному – в країнах, що розвиваються. Наприклад, в Африці такі країни як Ефіопія, Кенія, Уганда, Демократична Республіка Конго та Чад прийняли мільйони біженців із сусідніх регіонів.
Чому люди покидають свою країну?
Головні причини втечі – це збройні конфлікти та війни, в тому числі громадянські. Крім того, причиною може стати переслідування за етнічною ознакою (як, наприклад, рохінджа в М'янмі), а також переслідування з політичних або релігійних мотивів або у зв'язку з сексуальною орієнтацією.
Все більше людей змушують тікати кримінальні банди та організована злочинність. Так, за останній рік близько 110 тисяч осіб з Сальвадору, Гватемали та Гондурасу, рятуючись від зростаючої насильницької злочинності, втекли до сусідніх Мексики та США.
«Внутрішньо переміщені особи»
Майже дві третини всіх біженців у світі становлять так звані внутрішньо переміщені особи – тобто ті, хто тікає в більш безпечні регіони всередині власної країни. Причинами, як правило, є збройні конфлікти в рідному регіоні, які часто тривають роками і не дозволяють людям повернутися до своїх домівок. У 2015 році UNHCR зареєструвало майже 41 мільйон осіб як осіб, переміщених всередині країни та тих, хто потребує допомоги.
У Ємені минулого року таких біженців було 2,5 мільйона осіб – майже кожен десятий житель країни, в Колумбії – 6,9 мільйона, в Південному Судані – 1,8 мільйона осіб. Через нинішній збройний конфлікт на сході України близько 1,6 мільйона осіб покинули свої домівки та виїхали в інші регіони країни, повідомляє український уряд.
Половина біженців – діти
У 2015 році 51% всіх біженців на планеті становили діти віком до 18 років. Відповідно до Конвенції ООН про права дитини та директив UNHCR, неповнолітні біженці користуються особливим захистом. Близько 100 тисяч дітей та підлітків вирушають у дорогу самотужки або під час подорожі виявляються розділеними зі своїми батьками. У Німеччині за неповнолітніх біженців, які прибули без супроводу, несе відповідальність відомство у справах неповнолітніх (Jugendamt), яке призначає для них законних опікунів.
Право на отримання притулку
Право на притулок закріплене в Женевській конвенції про біженців. Згідно з цим документом, кожна людина, яка на батьківщині зазнає переслідування «за ознакою раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань», може запросити притулок в іншій країні.
У Німеччині, наприклад, переслідувані з політичних мотивів захищені конституцією і мають право на надання притулку. Той, хто тікає від війни та насильства, такого права не має, однак притулок все ж може бути надано з гуманітарних міркувань у вигляді так званого субсидіарного захисту, що також дозволяє отримати офіційний статус біженця.
Люди, які не мають громадянства
За офіційними даними, 3,7 мільйона осіб з 78 країн зареєстровані зараз як особи без громадянства. Однак UNHCR вважає, що у світі близько 10 мільйонів осіб не мають визнаного громадянства і, отже, документів, що посвідчують особу.
У всьому світі особи без громадянства не мають повноти цивільних прав і тому в переважній більшості випадків не можуть користуватися гарантованими правами, такими як доступ до системи освіти, охорони здоров'я або державних послуг. До 2024 року UNHCR хоче повністю викорінити подібне явище.
Завдання Управління Верховного комісара ООН у справах біженців
До завдань UNHCR входить захист біженців в усьому світі, а також контроль за дотриманням прав людини та положень міжнародних угод, таких як Женевська конвенція про статус біженців. Управління очолює Верховний комісар у справах біженців. З 2016 року цю посаду обіймає італієць Філіппо Гранді. Співробітники UNHCR працюють у понад 120 країнах світу, штаб-квартира організації знаходиться в Женеві.