Зустріч у Люксембурзі підвела риску під запеклими суперечками щодо єдиної європейської імміграційної політики, які тривають уже чотири роки. Відтепер ЄС має намір дотримуватися законодавчих норм, вироблених і реалізованих у Німеччині. Їхній сенс полягає в тому, що прохачі притулку, які потрапляють до зони Євросоюзу через територію третьої, безпечної країни, без довгих зволікань відправляються назад до цієї країни.
Ця система вже давно діє на території Федеративної Республіки Німеччина. Наприклад, німецькі прикордонники, які несуть службу біля Польщі, не дають можливості претендентам на отримання притулку подати в Німеччині відповідну заяву, а розвертають їх прямо на кордоні. Водночас тепер допускається висилка з країни й тих людей, хто при в'їзді до тієї ж Німеччини одразу не заявив про своє бажання отримати притулок, але все ж потрапив до ЄС через третю країну.
Як заявив міністр внутрішніх справ ФРН Отто Шили, досягнута домовленість стане «важливим кроком із запобігання шопінгу біженців». Не секрет, що багато шукачів притулку подавали свої прохання одразу в кількох країнах ЄС і, чекаючи на нього, отримували фінансову допомогу. Тим самим, як зазначили на зустрічі в Люксембурзі, не лише створювалися серйозні юридичні проблеми, а й підривалися соціальні системи держав Євросоюзу.
Головуючий на зустрічі міністр внутрішніх справ Ірландії Майкл Макдауэл не приховував свого задоволення досягнутим результатом. За словами політика, тепер «у європейське право біженців покладено останній будівельний елемент».
Зустріч у Люксембурзі була заключною, на якій кожна сторона мала право вето. На наступних засіданнях міністрів внутрішніх справ уже розширеного ЄС рішення з проблем імміграційної політики ухвалюватимуться більшістю голосів. Тільки так, на думку політиків, можна запобігти можливому блокуванню спільних рішень з боку окремих країн.
А те, що незадоволені є, очевидно вже зараз. Насамперед це польська сторона. Передбачається, що згідно з новими правилами Польщі не вдасться повертати тих, хто потрапив на її територію шукачів притулку, наприклад до Білорусі. Адже ця республіка СНД, очолювана президентом Лукашенком, не вважається безпечною країною.
Офіційно до числа безпечних держав входять лише ті, хто ратифікував Женевську конвенцію про біженців та Європейську конвенцію з прав людини. Однак на зустрічі в Люксембурзі Отто Шили висловив сумнів у надійності таких країн, як Росія та Україна. На думку міністра, ці держави не лише самі постачають нелегалів до Європи, а й є транзитними країнами для біженців із Центральної та Південно-Східної Азії.
Завдяки зусиллям старих членів Євросоюзу, які постійно посилюють практику прийому нових іммігрантів, потік біженців до Європи за останні роки дещо знизився. Але все одно практично щодня у зведеннях новин з'являється інформація про спроби людей дістатися до таких заповітних берегів Європи в пошуках кращого життя.
Тим часом схоже, що переговори між німецьким урядом і опозицією про новий закон про імміграцію, які вже пару років тривають у Федеративній Республіці, остаточно зайшли в глухий кут. Обидві сторони так і не змогли домовитися, зокрема, щодо питання можливого тюремного ув'язнення для тих потенційних терористів-іноземців, хто не може бути висланий на батьківщину. Загалом, проблеми безпеки останнім часом стоять на чолі кута при обговоренні багатостраждального закону. Розлючений відсутністю прогресу в дискусіях з опозицією голова «зелених» Райнхард Бютікофер різко заявив, що його партія більше «не має наміру брати участь у цьому фарсі» і в односторонньому порядку збирається вийти з переговорів. Ультиматум керівництва «зелених», яке закликає представників ХДС/ХСС пом'якшити свої позиції, діятиме до цієї п'ятниці. У самій правлячій «червоно-зеленій» коаліції також намітилася серйозна криза.