Поняття «міста-держави» для звичайної людини відноситься, скоріше, до області історії: воюючі між собою давньогрецькі поліси або торговельні ганзейські міста середньовічної Німеччини. Однак на карті сучасної ФРН, згідно з принципом федерального устрою країни, також офіційно присутні три міста-держави у статусі федеральних земель: Гамбург, Бремен і Берлін. Всі вони – банкрути. Гамбург винен різним кредиторам €35 млрд, кожен житель Бремена від народження винен €20 тис., але лідером у цій сумній гонці є німецька столиця.
Конституційний суд ФРН наприкінці минулого тижня відхилив позов Берліна до федерального уряду про грошову допомогу в розмірі половини цього боргу: на думку суддів, банкрутство столиці не суперечить Основному закону. У вільній, демократичній німецькій державі кожен може збанкрутувати: хоч окремий громадянин, хоч вся країна. Втім, навіть якби федеральна скарбниця прийняла на себе €30 млрд берлінських боргів, це лише дало б столиці можливість не виплачувати €1,5 млрд на рік як відсотки.
Віддавати ж сам борг просто нічим. Бургомістр Берліна Клаус Воверайт не без підстав вказує на те, що така гігантська заборгованість частково пов'язана з необхідністю підтримувати статус німецької столиці, а також безпосередньо з об'єднанням Німеччини: ще 15 років тому сума берлінського боргу становила «всього лише» €10 млрд.
Не можна сказати, щоб німецький уряд так вже радів своїй перемозі: для сучасної Німеччини місто-банкрут – справа звичайна. Більше того: на даний момент сім із шістнадцяти федеральних земель беруть більше кредитів, ніж дають інвестицій. Вирішувати цю проблему якось треба, однак досвід показав, що приймати на себе борги міст державі немає сенсу – це не допомагає. Кілька років тому Бремен точно так само звернувся до суду з позовом про грошову допомогу і виграв справу, однак виплачені державою гроші в буквальному сенсі розчинилися, розтеклися невеликими струмками на поточні витрати, так що міський борг виріс у кінцевому підсумку ще більше. Інший шлях обрали в Гамбурзі: тутешній бургомістр прийняв програму жорсткої санації міського бюджету, і це принесло свої плоди: міський борг скорочується і Гамбург розраховує до 2012 року звести його до нуля.
Одним із можливих шляхів вирішення грошових проблем німецьких міст, у тому числі й Берліна, є майбутня федеральна реформа: деякі невеликі федеральні землі країни можуть бути злиті воєдино зі своїми більшими та багатшими сусідами. Однак Берлін і в цьому випадку наполягає на своєму особливому статусі як столиці країни. Зрештою, кажуть берлінці, на світі існує і процвітає як мінімум ще одне подібне місто-держава: Washington D.C. Про Москву та Санкт-Петербург вони знають набагато менше, а то б і їх навели як приклад.