Більшість трудових мігрантів влаштовуються в Білорусі за робітничими професіями
Трудова міграція йде на спад
З офіційної статистики випливає, що більшість трудових мігрантів влаштовуються в Білорусі за робітничими професіями. За минулий рік так вчинили 5490 іноземців (у 2016 році – 9914 осіб). А от щодо кваліфікованих спеціалістів, то різниця виявилася не такою значною: 4218 осіб у 2017 році проти 4841 роком раніше.
Як зазначає Deutsche Welle, за кількістю гастарбайтерів, які прибули до Білорусі на роботу минулого року, лідирують громадяни України (4681 особа), за якими розташувалися представники Китаю (4580 осіб). Якщо порівнювати з показниками 2016 року, то тоді на заробітки до Білорусі приїхали 7549 китайців та 6348 українців.
На думку економіста Павла Сельвесюка, основною причиною того, що Білорусь стає непривабливою для іноземців у плані працевлаштування, є зниження рівня доходів. «Щоб не говорили влада про стабільну обстановку та безпеку в країні, залучити трудові ресурси з-за кордону можна, в першу чергу, гідною зарплатою, – зазначає експерт. – Оскільки вона останнім часом не зростає, а в деяких галузях – навіть падає, то й інтерес до Білорусі серед мігрантів, які бажають заробити, знижується».
Найпоказовішою можна вважати реакцію громадян України. Раніше пошук роботи в країні-сусідці був зручним для українців через відсутність мовного бар'єру та необхідності робити візу. Натомість була можливість заробити більше грошей, ніж на батьківщині.
Пік потоку трудових мігрантів з України до Білорусі припав на 2014 рік – одразу після початку бойових дій на Донбасі, які спричинили погіршення економічного становища. Того року на заробітки до Білорусі приїхали майже 18 тисяч українців. Між тим ще у 2013 році з України до РБ з цією ж метою вирушило близько 7 тисяч осіб, а роком раніше – близько трьох тисяч.
Як розповіла Лариса Абрамова, яка прибула до Бреста з донькою з Донецької області, спочатку її, як і інших біженців, влаштовувала будь-яка робота. «Тоді головне було мати дах над головою, але з часом важливим виявився і грошовий фактор. У результаті за останні рік-два багато з тих, з ким ми приїхали, або повернулися в Україну, або обрали іншу країну для проживання», – зазначила вона.
Сама Лариса Абрамова влаштувалася санітаркою в одну з брестських лікарень, де вже працювали жінки з прикордонних українських сіл. Така практика, коли жителі Волинської та Рівненської областей вирушали на заробітки до Білорусі, склалася ще в середині 90-х. Зокрема, пару років тому молодший медперсонал в обласній лікарні в Бресті складали українці, оскільки серед місцевого населення ця праця вважалася некваліфікованою та низькооплачуваною.
«Далеко не кожна санітарка може заробити хоча б 500 білоруських рублів (близько 200 євро в перерахунку), хоча працювати доводиться на півтори ставки або понаднормово», – каже Абрамова. За її словами, тепер навіть такі вакансії затребувані серед самих білорусів, які залишилися без роботи.
Крім медичних закладів українці раніше активно працевлаштовувалися на білоруських будівництвах, однак нині умови кардинально змінилися. Наприклад, у найбільшій будівельній організації Бреста – тресті №8 – через фінансові проблеми відтік кадрів тільки за останній рік склав півтори тисячі осіб.
Є попит на трудових мігрантів у деяких сільгосппідприємствах, де звикли розраховувати на українську робочу силу у весняно-осінній період. Але й тут ситуація поки невизначена. Як повідомили в комітеті з праці, зайнятості та соцзахисту Брестського облвиконкому, з осені минулого року через відсутність привабливих пропозицій перестав працювати сайт, де розміщувалися відомості про наймачів, готових прийняти на роботу громадян України.
Білоруси теж їдуть на заробітки
Експерти називають ще одну причину, через яку умови праці в Білорусі вже не приваблюють іноземців. «Ті ж українці з появою безвізового режиму з ЄС можуть вирушити на заробітки до сусідньої Польщі, де навіть малокваліфікована праця оплачується в розмірі від 500 євро і вище», – пояснює Павло Сельвесюк, констатуючи, що такий рівень доходів у багатьох білоруських регіонах вважається нині недосяжним.
Це призводить до того, що й самі білоруси все активніше розглядають варіанти працевлаштування за кордоном. У 2017 році тільки на основі офіційно зареєстрованих договорів та контрактів виїхали на роботу за кордон 10 703 громадян Білорусі, хоча ще роком раніше цей показник становив 7403 особи.
За словами Сельвесюка, цифра не виглядає загрозливою, але слід пам'ятати, що йдеться про висококваліфікованих спеціалістів, на яких і в самій Білорусі існує попит. Водночас представники робітничих професій часто працевлаштовуються за кордоном на свій страх і ризик – без необхідного оформлення. Чого офіційна статистика, природно, не враховує.