Що стосується інвестицій, жителі Ліхтенштейну звикли дивитися далеко вперед. Нащадки сім'ї, чиє прізвище дало назву князівству, чекали майже 600 років, щоб прибрати його до рук, а коли це їм вдалося, вони отримали довгоочікувану владу і могутність у складі Священної Римської імперії.
Це відчуття перспективи породжене географічним розташуванням: високо в горах, на мудрому віддаленні від усіх можливих ворогів князівство видається невразливим. Коли темні солідні BMW і Mercedes паркуються перед дверима незліченних банківських організацій, ця земля не лише випромінює аромат благоденства, але й, здається, є свідченням розсудливості.
Ліхтенштейн створював свою репутацію надійного зберігача чужих таємниць ще з часів Другої світової війни. Про його фінансистів, податкова експертиза яких здатна приховати будь-який стан від настирливих очей інспектора, складають легенди. Банки допомогли вивести країну з нужди і відкрили дорогу до нинішнього процвітання.
Однак останні новини не можуть не засмучувати одну з найуспішніших націй європейського континенту. За останні кілька тижнів 10 країн світу почали розслідування діяльності своїх громадян, підозрюваних у незаконному приховуванні своїх статків від податків за допомогою спеціальних установ у столиці Ліхтенштейну Вадуці. І список цих країн щодня поповнюється.
У списку значиться і Великобританія, 100 громадян якої підозрюються в ухиленні від сплати податків. Якщо врахувати, що дані по цих людях були куплені за 100 тис. фунтів, а також беручи до уваги високу ймовірність того, що кожен з них приховав від оподаткування активи на суму понад 1 млн фунтів, то виходить: британській податковій службі належить розплутати вельми цікаву справу.
Німеччині довелося заплатити набагато більше. Її секретні агенти, засліплені даними по цілому ряду ключових фігур бізнесу, заплатили близько 3,5 млн фунтів за інформацію, яка, як вони припускали, допоможе податківцям суттєво поповнити казну.
Здається, що крихітний Ліхтенштейн покараний несправедливо. Швеція, США, Франція, Італія, Іспанія, Канада, Австралія та Нова Зеландія збираються завдати спільного удару по основі його економічного благоденства. «Європейські партнери повинні ставитися один до одного з повагою, - заявила днями прес-секретар уряду Ліхтенштейну Герлінд Манц-Кріст. - А поки ми дуже розчаровані».
Після того як жителям Ліхтенштейну вдалося пережити колапс Священної Римської імперії, зберегти незалежність, уникнувши чіпких лап Австрії та Швейцарії, відновитися після Другої світової війни, в якій країна ретельно зберігала нейтралітет, вони мали право думати, що їхні найгірші дні залишилися в минулому.
Але нічого подібного. З усіх пережитих ними неприємностей розгорілий податковий скандал став, ймовірно, найбільшою загрозою існування держави. Професор економіки та колишній голова Європейського банку реконструкції та розвитку Віллем Бюйтер заявив, що Ліхтенштейн має бути поставлений перед вибором: відмовитися від банківської таємниці або бути анексованим. Його палку нетерпимість поділяють уряди багатьох країн світу, втомлені втрачати мільярди «зниклих» доходів.
Спадкоємний принц Ліхтенштейну Алоїс може скільки завгодно обурюватися порушенням суверенного права: канцлеру Німеччини Ангелі Меркель це байдуже. На зустрічі, що відбулася минулого тижня в Берліні з прем'єр-міністром князівства Отмаром Хаслером, вона попередила: «Годинники вже цокають». Звучить зловісно.
У цьому скандалі не можуть не привертати уваги величезні цифри: заховані мільярди доларів, євро, шведських крон, замішані в скандалах 73 тис. холдингових компаній, понад 20 млн податків, які 91 підозрюваний у Німеччині вже погодився виплатити. Все це говорить про те, що покарання настане не лише невідворотно, але й швидко.
Знадобилася лише одна людина, ренегат-одинак, щоб поставити під удар майбутнє Ліхтенштейну. Є відомості про те, що Генріх Кібер спостерігає за породженим ним скандалом здалеку, ймовірно, з Австралії. Він користується новим посвідченням особи, люб'язно наданим йому німецькими спецслужбами в обмін на базу даних, доступ до якої він незаконно отримав в одному з банків Ліхтенштейну, де раніше працював. Купаючись у мільйонах, Кібер насолоджується життям, чого не можна сказати про заможних австралійців, чиї податкові афери він викрив.
Спеціаліст у галузі комп'ютерних технологій, у 1996 році замішаний у махінаціях з іспанською нерухомістю, Кібер навряд чи буде національним героєм. Принаймні, так вважає міністр з питань оподаткування Данії Крістіан Єнсен, який назвав всю історію «просунутою формою поводження з вкраденими товарами». За його словами, нагороджувати злочинця за вкрадену ним інформацію аморально. «Мені не подобається вся ця історія, і я не вважаю, що подібна практика - найкращий спосіб забезпечити правильну сплату податків», - зауважив Єнсен.
Подобається нам це чи не подобається, але одкровення Кібера мають великі наслідки. Хто знає, скільки добровільних зізнань зараз лихоманково готується для податкових органів у Європі та за її межами? Але найголовніше - вони змінять долю Ліхтенштейну.
«Ми проводимо реформу. Дайте нам можливість довести її до кінця, дайте нам трохи часу», - благала Манц-Кріст. Однак навіть зі своїх захмарних висот альпійські ілюзіоністи, що спеціалізуються на прибутковому податку, повинні зрозуміти, що часу на зміну ситуації залишилося мало.
Гаррі КЕТТВІЛЛЬ.
Переклад Gzt.ru.