Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Автотур

Автомобільна Америка

Автомобільна Америка

Американці вміють робити хороші авто. Тому немає нічого дивного в тому, що нові автомобілі з США везуть навіть за океан

Середньостатистичний американець – найввічливіший, найрозсудливіший і завжди готовий прийти на допомогу водій. В Америці автомобіль водять ВСІ. Починаючи з 16-річних школярів і закінчуючи глибокими старими. Для літніх людей керування автомобілем – практично єдиний спосіб пересування та розваг. Хоча держава й намагається відібрати в них це право, влаштовуючи після 80 років повторні тести та складання іспитів з водіння, багато 90-річних старців продовжують «шнурувати» хайвеї на спортивних кабріолетах.

У школах з 11-го класу всі їздять на власних авто. Тут не існує стереотипу про те, що жінка за кермом – поганий водій. Жінка-водій – явище більш часте, ніж чоловік за кермом. Діти та люди похилого віку, керуючи автомобілем, почуваються комфортно, передусім тому, що звичаї на дорогах не такі жорсткі, як у нас, а приклади вітчизняного дорожнього безладу викликають у водіїв недовірливий сміх.

Автомобільні права є основним засобом ідентифікації громадян, слугують повноцінним посвідченням особи. Паспорт із собою ніхто не носить. Приємно пролітати в автомашині милю за милею по гладкому американському асфальту! Але хоча платні автостради в Америці є дивами інженерного мистецтва, наші латки на безкоштовних місцевих дорогах, діри в асфальті від зимової солі та чавунні кришки оглядових колодязів не дають забувати улюблену батьківщину.

Існують три головні святині дорожнього руху в Америці: пожежний гідрант, шкільний автобус і Його Величність Пішохід. Розумність заборони паркування в 6-метровій зоні завжди справного пожежного гідранта не викликає сумнівів. Штрафи за це порушення вражають уяву!

В Америці завжди дуже серйозно ставилися до переміщення дітей по дорогах і вулицях міст. Шкільна зона позначена численними мигаючими жовтими світлофорами, всілякими написами на асфальті та знаками, що забороняють рух зі швидкістю більше ніж 20 миль на годину. Вранці та вдень, коли починаються і закінчуються шкільні заняття, спеціальні «дитячі поліцейські», часто це жінки, які працюють на півставки, перекривають вулиці та переводять дітей через дорогу додому. Всі машини слухняно стоять.

Коли дітей везуть у шкільному автобусі на уроки чи додому і комусь із школярів потрібно вийти або увійти до салону, водій відкидає спеціальний знак «Стоп» на борту автобуса, вмикаючи світлову «поліцейську» сигналізацію. У той момент, коли маленький Джон спускається по сходинках шкільного транспорту в обійми зустрічаючої його мами, автомобільне життя на дорозі повністю завмирає. Об'їхати зупинений шкільний автобус з мигаючими сигнальними вогнями – найстрашніший злочин для американських водіїв! В автомобільній Америці поступатися дорогою пішоходу проявляється дуже демонстративно. Автомобіль завмирає на вулиці, яку збирається перетнути людина, що ще перебуває на тротуарі.

Перше відчуття, що водії в США дуже пасивні. Обганяти, навіть якщо зустрічна смуга вільна на 2 милі вперед, ніхто не буде. Утворювані повільні затори на вузьких дорогах нікого не хвилюють. Швидкість прийнято перевищувати на 5-8 миль від дозволеної – за це не штрафують. А от вже за 10 миль перевищення випишуть величезний штраф у $200.

На основних чотирирядних магістралях ліміт швидкості – 65 миль на годину, що досить повільно для цих прекрасних доріг. З дозволеним перевищенням швидкості в 10%, виходить трохи більше 70 миль. Так і їздять! Швидкість вашого автомобіля можуть виміряти з рухомої поліцейської машини в попутному чи зустрічному напрямку, а також із традиційних засідок у кущах на хайвеях і лісових доріжках.

У штаті Массачусетс зупинити та виписати штраф може лише той поліцейський, який фізично заміряв вашу швидкість. Тому вони її міряють, потім наздоганяють і зупиняють вас. Вам надішлють поштою штрафну квитанцію з фотографією вашого автомобіля, зробленою міською відеокамерою або поліцейським-оператором з вертольота. За кермом можна випити, але трохи. Ліміт, після якого поліцейський може виписати штраф, дорівнює двом банкам пива.

Є й деякі забавні деталі в американських правилах водіння. При перестроюванні водій в Америці зобов'язаний подивитися через плече – перевірити, чи є машини позаду. Використання дзеркал заднього та бокового виду має допоміжне значення. Нам це здається дивним. Також у вітчизняного автотуриста викликає нерозуміння наявність знака «Стоп» на кожній вулиці, що веде до одного перехрестя. Якщо перехрестя нерегульоване, то обходяться без «перешкод справа». Під'їжджаючи до такого місця, всі спочатку зупиняються, а потім першим їде той, хто перший під'їхав до перехрестя.

У багатьох штатах дозволено поворот праворуч на «червоний» після зупинки, якщо дозволяє рух, і немає заборонительного напису. Подвійна суцільна жовта лінія має те саме значення, що й у Європі: її перетин заборонено. Але якщо ви звертаєте на дорогу, що веде до дому, або виїжджаєте з неї на шосе, перетин подвійної суцільної дозволено і не буде прирівнюватися жодним американським гаїшником до виїзду на зустрічну смугу з подальшим арештом ваших водійських прав. Європейському водієві необхідна постійна уважність і при найпростіших маневрах перестроювання на автострадах, оскільки в Америці дозволено обганяти з обох боків.

І ось що дуже важливо: у США заборонено зупиняти автомобілі для перевірки документів поза стаціонарними пунктами, умовно кажучи, місцевого ДАІ. Ніхто не має права зупиняти людину або автомобіль для будь-якої перевірки, якщо немає порушення закону або дорожніх правил. Американські поліцейські працюють на вас і фактично вас захищають.

Щоб відвикнути від напруги в присутності поліцейського, багатьом нашим громадянам потрібен тривалий час. Розповіді про пригоди придорожніх міліціонерів із смугастими паличками американці сприймають як анекдоти. Якщо ваш автомобіль зупинив поліцейський, виходити з машини й казати: «Слухай, командире, давай домовимося...» – вкрай не вітається. Поліцейські тут хабарів не беруть.

Владимир МАШАТИН.