По-перше, подорож на автобусі завжди суттєво дешевша, ніж, наприклад, авіапереліт. По-друге, вона потребує набагато менше самостійності - як мовної, так і топографічної. Тож якщо щось із переліченого для вас суттєве, вникайте разом у автобусні тонкощі.
Історія популярності автобусного туризму почалася ще в сімдесятих. Кажуть, «першопрохідцями» європейських доріг стали молоді британці, які оцінили можливість за одну поїздку в динамічному режимі побачити одразу кілька країн континентальної Європи, до того ж за невеликі гроші. Наші вітчизняні автобусники активно поїхали в Європу років на двадцять пізніше. Знову ж таки основними козирями на той момент були дешевизна, швидкість, а ще - можливість купити за кордоном дефіцитні товари у великих кількостях: адже автобус - не літак, платити за зайву вагу не потрібно, та й перевозити багаж із країни в країну набагато простіше. Сьогодні шопінгова складова йде в минуле, хоча для любителів «придбати обновки» за кордоном її переваги досі актуальні.
Географія напрямків
Географія автобусних напрямків охоплює практично всі європейські країни - Скандинавію (Фінляндія, Швеція, Норвегія), Південну Європу (Італія, Португалія, Іспанія, Хорватія, Болгарія), Бенілюкс, Францію, Німеччину, Велику Британію; є цікаві програми по Альпійських та Балканських країнах. Але де б не пролягав маршрут, важливо з самого початку визначитися, яка програма вам потрібна: спринт по основних точках на карті або коротший маршрут, але з відносно вдумливим оглядом кожної країни чи міста.
Втім, автобусний тур - це не обов'язково «галоп» і не обов'язково «по Європах». Пропонуються путівки і з авіаперельотом в якусь одну країну (найчастіше це Італія або Франція) і автобусною подорожжю вже всередині її меж. Крім того, минулої зими, наприклад, було відкрито зовсім новий тур до Йорданії за маршрутом Акоба - Амман - Петра. Що обрати - справа смаку; але новачкам фахівці радять замовляти більш «строкаті» тури, щоб скласти загальне уявлення про різні країни, а вже наступного разу присвятити себе тій, що найбільше сподобалась.
Сезони та ціни
Як стверджують фахівці, високий сезон для автобусних подорожей - з квітня по жовтень, а найвищі сплески попиту припадають на травневі свята та липень-серпень - традиційний час відпусток і канікул. І якщо в середньому в сезон ціна тижневої подорожі варіюється від €200 (Польща, Чехія) до €900 євро (Великобританія, довгі транс'європейські маршрути), то в «пікові дати» може підвищуватися на 25% і більше.
Загалом же, визначити оптимальну пору року для автобусних турів у цілому неможливо. Якщо, наприклад, липень у Франції чи Скандинавії хоч і жаркуватий, але в сучасному кондиціонованому автобусі цілком переносимий, то, наприклад, поїздка в ті ж строки до Йорданії може стати справжнім випробуванням для не надто звиклого до близькосхідної спеки співвітчизника. Досвідчені автобусні туристи намагаються їздити в травні-червні або вересні: оптимально і за погодою, і за грошима.
Маленькі хитрощі
«Просунуті» туроператори не скупляться на різні нововведення та засоби привернення клієнтів. Так, система інтернет-бронювання деяких компаній дозволяє заздалегідь обрати конкретне місце в автобусі. Плюс немаленький. Підкажемо: найкращі місця - справа за кріслом гіда; хороша оглядовість і менше заколисує. А от місця на початку лівого ряду - це лотерея. Якщо за спиною водія буде висока перегородка, то вона майже повністю перекриє огляд, якщо ж ні, то їхати з цього боку проходу буде анітрохи не гірше, ніж справа.
Не рекомендується сідати біля другого виходу - часто з нього дме. Також небажані «сусіди» - біотуалет (хоча за основним призначенням він використовується лише в найкрайніших випадках) і міні-кухня - одвічні джерела запахів і штовханини попутників. Місця в задній частині салону найбільш тряскі та шумні. Втім, п'ятимісний задній диван зазвичай продається як два місця, а отже, спати тут буде просторіше. Що до марок автобусів, то за рівних умов перевагу варто віддавати «Неоплану», «Мерседесу» або «Бове».
Інший козир - повна відсутність нічних переїздів. Для туроператорів це свого роду камінь спотикання. З одного боку, якщо не витрачати ночі на стоянки в готелях, можна встигнути більше проїхати й побачити. З іншого боку, виспатися в автобусі вдається дуже і дуже небагатьом. А отже, сприйняття з кожною «ходовою» ночівлею притуплюється, і велика кількість пам'яток з кожним днем усе більше зливається в монотонний сонний потік.
Комфортне пересування в автобусі потребує певної індивідуальної підготовки. Наприклад, дуже важливо правильно підібрати одяг: на задній поверхні та в проймі штанів не повинно бути рубців і різко виступаючих швів, оскільки при тривалому сидінні вони перетискають судини, а від цього затікають ноги та інші частини тіла. Тому навіть такий практичний одяг, як джинси, не надто підходить для автобусних переїздів. Зовсім «домашні» штани теж не вихід: на екскурсію прямо з автобуса в них не підеш. Взуття теж має відповідати певним вимогам: зручне, просторе, «дихаюче», легко знімається і без високих підборів. Досвідчені туристи не рекомендують на перегонах багато пити, а втамовувати спрагу лише невеликими ковтками мінеральної води або холодного чаю.
Є ще одна важлива складова подорожі - отримання візи. Звичайно, якщо ваш паспорт обклеєний «шенгенками» і ви не порушували закордонні закони, то проблем не буде. Однак апліканти з чистими «закордонниками», які вирушають у недорогий автобусний тур, завжди привертають підвищену увагу консульських служб. Досвідчені менеджери навіть умовляють клієнтів із потенційно проблемними документами взяти путівку трохи дорожче - про всяк випадок.
На виході
Основна перевага автобусної подорожі - швидкий маневр між містами та країнами, нічліг же несе виключно утилітарні функції: поспати, прийняти душ, поснідати і знову вперед. Виходячи з цього, проживання зазвичай будується на базі тризіркових готелів. Рідше пропонуються й чотиризіркові, однак, як показує практика, на те, щоб скористатися перевагами цієї категорії готелів, в екскурсантів просто немає часу. Крім того, при виборі житла враховуються можливості під'їзду до нього автобуса ввечері та безперешкодного від'їзду вранці в обхід дорожніх заторів. Саме тому багато готелів, у яких зупиняються туристи-автобусники, розташовані на околицях міст.
Як правило, у вартість подорожі з харчування входять лише сніданки в готелях - обідати й вечеряти доводиться в придорожніх кафе та ресторанах. Врахуйте, що автобус рідко зупиниться біля першої-ліпшої забігайлівки: туристів намагаються годувати в тих закладах, з якими в гіда чи турфірми існує негласна домовленість на комісію. Зазвичай їх рекламують як «найдешевші та найсмачніші». Однак насправді в більшості випадків це цілком стандартні ресторанчики та кафе, і якщо ретельно пошукати, можна знайти дешевше та смачніше. Але зекономити вдасться або гроші, або час. Так само справа з магазинами та «ексклюзивними» сувенірними крамничками. Поставтеся до закликів гіда зайти в них із м'яким гумором: людині просто хочеться підзаробити.
За компанію
Помічено, що молоді люди частіше вирушають до Франції та Іспанії, до Франції ж охоче їдуть і родини з дітьми. Вікові мандрівники віддають перевагу турам до Німеччини, Австрії, Швейцарії. А от Італія та Балкани однаково привабливі для всіх. Чим викликаний такий розподіл попиту - це питання до соціологів; але, збираючись у той чи інший маршрут, варто заздалегідь поцікавитися контингентом майбутніх попутників.
Подорож у великій групі має свою специфіку. При тривалому близькому сусідстві раніше зовсім незнайомих людей не виключені дрібні побутові тертя, які, накопичившись, здатні зіпсувати враження навіть від найчудовішої за задумом поїздки. Тож для того, щоб усе пройшло гладко, туристи мають стати зіграною командою, веденою своїм капітаном - гідом-супроводжувачем. Переїзд чи переліт - ідеальний час для зав'язування знайомств - доведеться подолати всім разом, і краще встановити взаєморозуміння на першому ж етапі. Але тут не перестарайтеся з алкогольним: по прибутті часу на поправку здоров'я може не бути.
Як розповідають гіди-автобусники, зараз у загальній кількості туристів дуже велика частка постійних мандрівників, які рік у рік вирушають саме в автобусні тури. Тому часто в одній групі опиняються ті, хто вже колись кудись разом їздив. Навколо таких старожилів часто складається і кістяк майбутньої групи.
Багато питань «екіпажу» автобуса доводиться вирішувати спільно. І якщо суперечку на тему «яке кіно дивитимемося в дорозі» можна програти без особливих жалів, то відмова більшості від цікавої екскурсії - це привід до самостійних дій. Поставивши до відома гіда, можна відокремитися від групи й вирушити куди треба самому, але попередньо обов'язково потрібно домовитися про час і місце зустрічі, а також твердо знати, в якому готелі буде наступний нічліг і як до нього дістатися. Багато досвідчених туристів у такому автономному режимі проходять більшу частину поїздки.
Мінливості шляху
Загалом, автобусний екскурсійний туризм вважають найскладнішим щодо організації поїздки. Адже турфірмі необхідно не лише обрати цікаві місця та прокласти між ними маршрут, а й забезпечити мандрівників житлом, харчуванням, транспортом та екскурсіями на всіх ділянках шляху. До того ж у дорозі часто трапляються неприємності: як стверджує статистика, автоподорож у два рази небезпечніша за залізничну та в чотири рази - за авіаційну. Тому до всіляких несподіванок треба бути готовим.
В одній компанії, наприклад, кореспонденту розповіли таку байку. Група поверталася з тривалої поїздки Європою, заночували в готелі маленького болгарського містечка. А вранці виявилося, що автобус... викрали зі стоянки! У результаті майже добу пішло на те, щоб відправити туристів на батьківщину залізницею в причіпному вагоні. Поїздка тривала на два дні довше, зате краєвиди країн Східної Європи мандрівники вивчили досконально.
В іншій фірмі ходить легенда про те, як одного разу через хворобу водія за кермо довелося сісти її гендиректору, який їхав разом із туристами. Загалом, безвихідних ситуацій не буває. Головне - сприймайте несподіванки як свого роду пригоди, і тоді враження від поїздки нічим не зіпсується!