Завдяки новим технологіям відстеження багажу валізи тепер губляться рідше
Після авіаперельоту, надихавшись багаторазово рециркульованим повітрям та скуштувавши нашвидкуруч розігрітої на борту їжі, наш організм іноді сповільнює обмін речовин до черепашачої швидкості багажної стрічки. Немає нічого дивного в тому, що пасажири, які висадилися з лайнера, хочуть якомога швидше потрапити додому або в готель. Але іноді стрічковий транспортер ніяк не хоче видавати втомленим мандрівникам їхній багаж. Деякі валізи так і зникають безслідно.
Якщо врахувати, які гігантські обсяги багажу проходять через аеропорти світу, то середній результат у сім загублених валіз на кожну тисячу перевезених здається досить непоганим. Але осиротілі сумки поступово накопичуються, і від них потрібно якось позбуватися.
У Британії їх розпродають на аукціонах. Коли валізу продають, аукціонний дім залишає собі комісію, а решту виручених грошей перераховує на рахунок авіакомпанії. Займаються цим чотири британських аукціонних доми.
Один із них – Greasby's у південно-західному лондонському районі Тутінг. Раз на два тижні по вівторках приблизно 150 осіб платять по 100 фунтів депозиту за ламіновану картку з номером, що дає право брати участь в аукціоні. Біля стіни в невеликому приміщенні лежать 20 валіз і сумок. Деякі з них нові, деякі – досить пошарпані. Саме за них і йтиме торг.
Одного з недавніх вівторків поруч із багажем були складені парасольки, ходунки, дитячі самокати і навіть підгузки – дрібнички, не затребувані власниками, залишені на передпольотних оглядах або просто забуті в зонах очікування. «Чого тільки люди не везуть з відпустки!» – каже зібраним покупцям аукціоністка Крістін Сачет, яка орудує тут молоточком уже понад сорок років.
Коли пасажир втрачає багаж, у справу вступає система World Tracer, яку використовують всі основні авіакомпанії. Система намагається відшукати втрату, порівнюючи номери багажних бирок, колір та марку багажу з даними, що зберігаються у гігантській базі. Як правило, власник і валіза знаходять одне одного. Але іноді (а якщо точніше, в одному випадку з 3000) виявити власника не вдається.
«Авіакомпанія займається активними пошуками власників багажу до 100 днів. Після цього багаж вважається втраченим», – каже Нік Гейтс, директор компанії SITA, що надає послуги у сфері інформаційних та телекомунікаційних систем для авіатранспортної галузі. «До цього моменту можливості авіакомпанії вже вичерпані. Іноді це відбувається тому, що на валізі немає ні бирки, ні будь-яких інших вказівок на власника, – зазначає він. – Подальша доля багажу варіюється від країни до країни. У деяких країнах його знищують. У Великій Британії ж авіалінії зазвичай відправляють його на аукціон».
На торгах у Greasby's перша година проходить досить спокійно – задешево продаються інші товари, у тому числі отримані від поліції крадені речі, майно збанкрутілих компаній та просто предмети, які більше не потрібні їхнім колишнім власникам. Присутні пожвавлюються, коли на торги виставляється втрачений багаж. Стартова ціна зазвичай близько 10 фунтів, і під акомпанемент скоромовки аукціоніста вона швидко піднімається, по два або п'ять фунтів за раз.
Багато лотів продаються менше ніж за півхвилини. Позіхати не можна. До того ж, вибирати доводиться навмання: покупці можуть перед аукціоном оглянути закритий багаж, але зазирати всередину їм не дозволяється.
Незважаючи на ажіотаж, шанси задешево придбати швейцарський годинник у покупців досить малі. Представники аукціонного дому кажуть, що всі цінні предмети (ювелірні вироби або електроніка) виймаються з валіз і продаються на цих же торгах окремо. Дизайнерський одяг та взуття, однак, залишаються в багажі. Це не означає, що гра не варта свічок. За словами присутніх, можна непогано підзаробити, перепродавши валізу зі звичайним одягом. Бажано, звісно, отримати багаж, втрачений по дорозі з дому. Але й валіза зі зворотного рейсу теж годиться – недарма винайшли пральні машини.
Режисерка Мелі Іконік-Алонзі з лондонського району Ектон-Таун була на таких аукціонах чотири рази і купила дві валізи, одну за 18 фунтів і ще одну за 30 (плюс аукціонний збір 18% та ПДВ 20%). Вона каже, що купує їх для фільмів або для друзів-костюмерів. Але високу якість вмісту, звісно, гарантувати не можна. «З мого попереднього досвіду, можна отримати валізу дешевих рушників, яких не візьмуть навіть благодійні фонди, – розповідає вона. – На вміст не можна подивитися заздалегідь, тож це вже як пощастить».
17-річній Ніколь Мосс із Тутінга, яка вперше на такому аукціоні, сьогодні усміхнулася удача – вона отримала сукню та туфельки Chanel. «Не розумію, чому люди залишають такі хороші речі», – зауважує вона.
Втрачений багаж може опинитися й на торгах у «Брістольських комерційних оцінювачів та аукціоністів» (Bristol Commercial Valuers and Auctioneers). Тут, за словами помічника директора Сема Юінга, прийнята інша процедура. По-перше, на цьому аукціоні покупцям дозволяється переглянути багаж. По-друге, каже він, «все ретельно сортується, вибираємо та розподіляємо за відповідними лотами».
Перед валізами з молотка йдуть предмети, конфісковані або забуті на передпольотних оглядах – смартфони, ремені, годинники, дороге шампанське, віскі, горілка та блоки сигарет з попередженнями міністерств охорони здоров'я різними мовами, що говорять про країну походження та про те, куди літав у відпустку невдалий колишній власник. Серед виставлених на торги прикрас є й поношена чоловіча обручка – можливо, її забули, поспішаючи на рейс, а так потім і не змогли знайти.
Алекс Феннел з Брістоля витратив тут на валізи 750 фунтів, але він сподівається протягом місяця перепродати їхній вміст в інтернеті в два або навіть три рази дорожче. «Для мене це бізнес. Кайф у тому, що отримуєш можливість покопатися в речах і може навіть знайти таємний скарб, – каже він. – А іноді отримуєш брудну білизну».
Незважаючи на ентузіазм покупців, дні цих аукціонів, можливо, злічені. Завдяки новим технологіям відстеження багажу валізи зараз губляться рідше – вдвічі рідше, ніж вісім років тому. Але якщо багато літати, то з часом ваша улюблена сумка цілком може опинитися на такому аукціоні.
Є, правда, один безвідмовний спосіб цього уникнути: літайте тільки в місто Осака в Японії. У тамтешньому міжнародному аеропорту Кансай з моменту його відкриття в 1994 році не було втрачено жодної валізи.