- Тетяно Володимирівно, розкажіть, як виникла ідея створення асоціації?
- Ідея створення подібного об'єднання назрівала вже давно. У всьому світі існує таке поняття, як трудова міграція, є певні законодавчі документи, що її регулюють. І лише на пострадянському просторі цей процес хаотичний. Якщо говорити прямо, то й зараз існують фірми, які відправляють на роботу за кордон за туристичними візами або з іншими порушеннями законодавства. Підривають авторитет агентств з міжнародного працевлаштування й відверто шахрайські фірми. Це болючі питання не лише для України. Саме тому в лютому 2003 року в Росії було створено Всеросійську асоціацію міжнародних кадрових агентств.
Спочатку було проведено конференцію, куди було запрошено представників різних організацій і відомств, діяльність яких так чи інакше пов'язана із зарубіжним працевлаштуванням. Серед учасників конференції були представники Міжнародної організації праці, Міжнародного бюро праці, Міжнародної організації з міграції, ФСБ та ФМС (Федеральної міграційної служби). Активно відгукнулися й кадрові агентства всіх регіонів Росії. Серед учасників конференції були працівники крюїнгових компаній, арт-шоу-компаній, компаній, що спеціалізуються на працевлаштуванні медиків, транспортників, сільгосппрацівників, та багато інших. Серед гостей були представники України, Білорусі, Молдови. Слід зазначити, росіяни до питання впорядкування процесу міжнародного працевлаштування поставилися дуже серйозно.
- У нас іноді можна зустріти різко негативне ставлення до виїзду на заробітки за кордон...
- Я вважаю докорінно невірним таке ставлення. На конференції виступали представники Міністерства статистики РФ. Вони навели такі факти: зі ста осіб, які пропрацювали пару років за кордоном, після повернення 90 працевлаштувалися в Росії (знайшли роботу або відкрили власний бізнес), і лише 10 осіб через деякий час знову поїхали за кордон. Тобто немає жодного «катастрофічного» відтоку робочої сили за кордон - люди заробляють, повертаються й вкладають гроші в економіку своєї країни.
Зараз така ситуація складається і в Україні. До речі, характерний приклад - наш західний регіон. Якщо рік тому будинок у Тернополі коштував $10-15 тисяч, то зараз - $20-25 тисяч. Різкий зліт вартості нерухомості пояснюється припливом зароблених грошей за кордоном. Тож потрібно не зупиняти процес трудової міграції, а впорядковувати, опрацьовувати законодавчу та методичну базу, організовувати консультаційні служби. Ось так ми й приходимо до необхідності об'єднання професіоналів у цій сфері діяльності.
- А в чому полягають завдання асоціації?
- Як я вже сказала, це, насамперед, союз професіоналів. На сьогодні в Україні мають ліцензії на працевлаштування за кордоном близько п'ятисот агентств. І якщо київські компанії мають доступ до нової інформації, то регіональні фірми часто позбавлені такої можливості. Багато хто працює просто «наосліп», іноді через брак інформації та досвіду допускають грубі порушення в роботі. До подібних агентств немає й належного інтересу з боку національних держструктур і консульських служб.
Створення асоціації дозволить лобіювати інтереси агентств, що займаються міжнародним працевлаштуванням, на будь-якому рівні. Наприклад, якщо деякі посольства насторожено або навіть зневажливо ставляться до звернень працівників цих фірм, то на запити від імені асоціації відповіді надходять негайно. Асоціація дасть можливість вільно обмінюватися накопиченим досвідом, разом виробляти єдині етичні норми роботи. Нарешті, вона буде своєрідним фільтром, що відсіює недобросовісні фірми. Але, повторюю, основне завдання - це консультаційна та методична підтримка.
- Які проблеми найбільш актуальні для агентств з міжнародного працевлаштування?
- Ну, по-перше, це питання налагодження ділових партнерських стосунків із зарубіжними роботодавцями. До наших агентств ставляться ще досить насторожено. Водночас співробітники цих агентств дуже смутно уявляють собі, що таке міжнародний договір, як, з ким він укладається, які пункти має містити тощо.
По-друге, дуже скоро почнуть виникати питання оподаткування, трудового стажу, нарахування пенсій. Чого гріха таїти, багато наших громадян їдуть працювати за кордон нелегально. Але зараз потік нелегалів зменшується, багато хто зацікавлений у законній роботі. Люди запитують: «Кому й куди сплачуються податки? Ми готові працювати легально, допоможіть нам!» Або, наприклад, проблема страхування - хто має страхувати працівника? Згідно з міжнародними правилами, це зобов'язаний робити роботодавець, але от, зокрема, зовсім нещодавно виникли проблеми зі страхуванням працівників в Ізраїлі. Хто і як має вирішувати подібні питання - поки що теж незрозуміло.
Правові аспекти українського та міжнародного законодавства, що регулює процес міжнародного трудового обміну, - це нагальна проблема. Незабаром нас цікавитиме не лише експорт, а й імпорт робочої сили. Було б дуже добре, якби цими питаннями серйозно зайнялися наші науковці - юристи, економісти. Це справа політичної значущості. На жаль, на сьогодні ніхто не може проконсультувати представників агентств щодо особливостей трудового законодавства різних країн. Є низка публікацій із цієї тематики, але систематичного консультування поки немає. Завдання асоціації - організувати цей процес так, щоб кожен її учасник, звернувшись, міг отримати відповідь на своє питання.
Є й ряд специфічних труднощів. Ось, наприклад, як агентство може застрахувати себе від «неповерненців»? Людина поїхала нібито на роботу, а там, на місці, перейшла на нелегальне становище. Зрозуміло, це одразу кидає тінь не лише на ту фірму, яка його відправила, а й на всі інші, що працюють по цій країні. На російській конференції було запропоновано цілком ефективний механізм страхування від подібних випадків. Нині ми опрацьовуємо механізм, завдяки якому Асоціація виступатиме гарантією повернення працівників. Якщо він працюватиме, довіра посольств підвищиться, і це відчують усі агентства.
Нарешті, немаловажним є питання підготовки кадрів для агентств, що займаються зарубіжним працевлаштуванням. Ці фахівці повинні мати відповідну юридичну та психологічну підготовку. Адже наші клієнти - це дуже складний контингент. Багато хто розгублений, впав у депресію, хапається за виїзд за кордон, як за рятівну соломинку. Якщо я, наприклад, бачу, що проблеми у людини внутрішні, категорично відмовляю його виїжджати. Річ у тім, що свій «проблемний горб» людина повезе з собою. «Допоможіть продати нирку за кордон! Відправте мене працювати за кордон за чужим паспортом! Я поїду в трюмі, в багажнику тощо». Повірте, це все несерйозно. І думати, що заробити можна лише «там», не варто. Навіть якщо ваш сусід привіз з-за кордону «купу грошей», це не означає, що ви там заробите стільки ж. Тож кожен клієнт - це індивідуальна складна розмова. І вести її повинен професіонал. У Росії, наприклад, існує спеціальний інститут, де готують таких фахівців.
- А що входить до програми їхньої підготовки?
- У Росії у 2000 році за погодженням з Міністерством освіти Російської Федерації в Державному університеті управління було створено Інститут управління міграційними процесами. Інститутом було встановлено ділові партнерські відносини з Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців. Нині студенти вивчають ряд спеціалізованих дисциплін: міграційне законодавство та захист прав людини, організацію роботи з мігрантами за кордоном, законодавчі основи трудової міграції, внутрішню міграцію тощо.
- Чи існують якісь законодавчі вимоги до діяльності агентств з міжнародного працевлаштування?
- Зрозуміло. Вони наведені в ліцензійних умовах. Нині їх переглядають, збираються ввести ряд додаткових вимог. Зокрема, керівник агентства повинен мати вищу юридичну освіту. Офіс в обов'язковому порядку має бути оснащений факсом, електронною поштою, має бути власний сайт в Інтернеті. Інакше практично неможливо підтримувати оперативний зв'язок із зарубіжним партнером. На жаль, в Україні мало агентств оснащено відповідним чином.
- Які найближчі плани асоціації?
- Нині асоціація перебуває на стадії становлення. Ми накопичуємо методичний матеріал, налагоджуємо продуктивні зв'язки з державними структурами, плануємо подальший розвиток. Найближча мета асоціації «Партнерство» - проведення всеукраїнської конференції агентств з міжнародного працевлаштування. Орієнтовно плануємо її проведення наприкінці року. Я вважаю, що зараз нам просто необхідно зустрітися, обмінятися накопиченим досвідом і виробити єдину стратегію подальшого розвитку. Досвід - це те, що не можна вичитати в жодному документі, це те, що людина пережила, вистраждала і чим вона ділиться з тобою. Як правило, агентства з міжнародного працевлаштування не конкурують одне з одним - ми всі працюємо в різних регіонах. Тому можемо вільно та продуктивно співпрацювати. Наша основна мета - це консультативно-інформаційне обслуговування членів асоціації, підняття нашої роботи на якісно новий рівень. Ми працюємо з людьми і для людей - ось чому нам так важливо навчитися говорити із зарубіжними партнерами як з рівними. А це стане можливим лише завдяки спільним зусиллям.