Питання, чи не заполонять поляки, литовці, чехи та інші нові європейці міста старої Європи, активно обговорювалося перед розширенням ЄС. Особливо гостро це питання стояло в Німеччині та Франції, які й так страждають від високого рівня безробіття. У результаті лише три країни ЄС - Британія, Ірландія та Данія - відмовилися від карантинних заходів, відкривши свій ринок праці для нових громадян Євросоюзу прямо з 1 травня 2004 року.
Те, що решта держав вирішили почекати кілька років, перш ніж зняти всі обмеження, призвело, як пояснює британський Хоум-офіс, до того, що саме до Сполученого Королівства й кинулася більшість європейців зі Сходу. Загалом же дозволи на роботу до липня 2005 року отримали 230 тис. осіб.
«Польський сантехнік» став на заході Європи фігурою прозивною. Цей образ використовували перед виборами праві партії Британії. Його ж експлуатували й противники ратифікації конституції ЄС у Франції. І ті, й інші лякали тим, що наплив нових мігрантів зіб'є рівень зарплат і призведе до зростання безробіття.
У деяких секторах побоювання виявилися виправданими. Так, газета «Таймс» з'ясувала, що деякі сільськогосподарські сезонні робітники зі Сходу готові працювати за 4 фунти 85 пенсів на годину, що в півтора раза нижче від середньої зарплати в галузі. Однак при цьому власне сантехніків серед приїжджих небагато - лише 95 осіб.
Британські підприємці та Хоум-офіс кажуть, що нові європейці допомогли заповнити вакантні робочі місця в країні. Дослідження міністерства праці стверджує, що цей наплив сприяв різкому зростанню в низці секторів економіки, що не вилилося в різке зростання зарплат.
Міністерство оцінює як «скоріше позитивний» ефект від відкриття кордонів. Неприємними можуть виявитися наслідки для громадян країн, що не входять до ЄС - для компенсації напливу поляків, прибалтів і чехів уряд може скоротити кількість дозволів на роботу для неєвропейців.
Із приїжджих зі Східної Європи понад 40 тис. осіб працює на фабриках, у ресторанах - 11 тис., стільки ж у різних компаніях пакують товари, близько 10 тис. - на британських фермах, на будівництвах - 5 тис., водять автобуси та вантажівки - майже 2 тис. Серед нових іммігрантів чимало медсестер, учителів, лікарів, дантистів, прибиральниць і навіть 10 циркачів.
Переважна більшість приїхала з Польщі - понад 130 тис. осіб. Із маленької Словенії, яка також стала членом ЄС минулого року, - лише 250 осіб. Але стосовно загальної кількості населення безперечний лідер - Литва. У Британії працює 34 тис. литовців, тобто майже кожен сотий працездатний громадянин цієї балтійської країни. Лише 5% робітників привезли з собою свої сім'ї, 85% - молоді люди до 34 років, 60% - чоловіки.
Необґрунтованими виявилися побоювання, що відкриття кордонів призведе до того, що британській державі доведеться виплачувати десятки тисяч соціальних допомог. Однак за соціальними допомогами звернулося трохи більше півтори тисячі осіб, а отримали їх близько ста людей.
Якщо досі переважна більшість приїжджих селилася у Великому Лондоні, то тепер дедалі частіше нові європейці переміщуються в інші регіони країни - Лондон для них дорогий.
У Шотландії, яка проводить активну політику із залучення іноземців, за рік кількість дозволів на роботу, виданих східноєвропейцям, збільшилася вдвічі.